ДОДАТКИ
Додаток 1
КАРТА-АНКЕТА
по особовій справі засудженого повторно (кримінальній справі), який вчинив злочин в період з 1998р. по 2008р. та відбуває покарання в місцях позбавлення
волі
Прізвище, ім’я, по батькові
| 1. Вік: | 18-24 | 001 |
| 25-29 002 | ||
| 30- 39 | 003 | |
| 40-49 | 004 | |
| 50-59 | 005 | |
| 60 і старше | 006 | |
| 2. Освіта: | ||
| не має освіти | 007 | |
| початкова | 008 | |
| середня | 009 | |
| середня спеціальна | ||
| (молодший спеціаліст) | 010 | |
| незакінчена вища | 011 | |
| вища | 012 | |
| 3. Сімейний стан на момент засудження | ||
| неодружений/незаміжня | 013 | |
| розлучений/розлучена | 014 | |
| незареєстрований шлюб | 015 | |
| перебуває у шлюбі | 016 | |
| 4. Чи має дітей | ||
| так | 017 | |
| ні | 018 | |
| 5. Місце мешкання до засудження | ||
| без визначеного місця проживання | 019 | |
| місто | 020 | |
| сільська місцевість 021 | ||
| 6. Рід занять до засудження | учень (студент) | 022 |
| працював за спеціальністю 023 | ||
| працював періодично | 024 | |
| не працював | 025 | |
| не навчався | 026 | |
| інше | 027 | |
7. Чи притягався раніше до кримінальної відповідальності
так 028
ні 029
8. Кількість судимостей та стаття КК_____________________________
9. Вчинив злочин
10. Вчинив злочин у стані наркотичного, алкогольного або іншого сп’яніння
11. Наслідки злочину
12. Чи визнає вину у вчиненому злочині
13. Строк призначеного покарання
| наркотичного | 030 |
| алкогольного | 031 |
| іншого | 032 |
| смерть потерпілого 033 | |
| тілесні ушкодження 034 | |
| майнова шкода | 035 |
| інше | 036 |
| так | 037 |
| ні | 038 |
| менше 2-х років | 039 |
| від 2 до 5 років | 040 |
| від 5 до 8 років | 041 |
| від 8 до 10 років | 042 |
| від 10 до 15 років | 043 |
| від 15 років і вище | 044 |
| довічне | 045 |
14.
Чи погоджується із призначеним строком покарання046
047
так
ні
частково 048
15. Вважає покарання
справедливим 049
несправедливим 050
занадто суворим 051
16. Чи звертався з проханням про перегляд справи
так 052
ні 053
17. Чи застосувались до засудженого раніше помилування чи амністія
так 054
ні 055
18. До якої неформальної групи відноситься засуджений____
19. Як сприймає неформальні норми (злодійські та тюремні закони)
20. Ставлення до режиму відбування покарання
виконує
виконує примусово не виконує
056
057
058
злісний порушник 059
21. Відношення до заходів виховного характеру
позитивне 060
негативне 061
нейтральне 062
22. Ставлення до суспільно корисної праці
позитивне 063
негативне 064
нейтральне 065
23. Ставлення до загальноосвітнього навчання
позитивне 066
негативне 067
нейтральне 068
24. Ставлення до набуття професії
позитивне 069
негативне 070
нейтральне 071
25. Чи застосовувались до засудженого УДЗ чи заміна покарання більш м’яким
так 072
ні 073
26. Відбув такі покарання повністю
так 074
ні 075
27. Чи компенсував засуджений завдану шкоду за попередній злочин
так 076
ні 077
частково 078
28. Чи компенсує засуджений завдану шкоду за вчинений новий злочин
так 079
ні 080
частково 081
29. Які труднощі після звільнення були у засудженого
фінансові 082
житлові 083
працевлаштування 084
непорозуміння з рідними і близькими 085
30. Чи каявся засуджений за вчинений злочин і чи відчував страх перед новим покаранням
так 086
ні 087
088
частково
31. Особливі відмітки по справі
Додаток 2
УЗАГАЛЬНЕНІ ДАНІ
за результатами анкетування співробітників ДПтС України, які працюють в установах мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання, середнього
та максимального рівнів безпеки
У складі робочої групи під керівництвом професора Т.А. Денисової проведено анкетування персоналу кримінально-виконавчої служби, а саме співробітників, які працюють в установах мінімального рівня безпеки з загальними умовами тримання, середнього та максимального рівнів безпеки, отримано 480 анкет за 2009 р.
За стажем роботи респонденти були поділені на такі групи:
Таблиця 1
| Стаж роботи | Кількість респондентів (%) |
| 0-3 роки | 18% |
| 3-5 років | 11% |
| 5-10 років | 41,4% |
| 10-15 років | 24% |
| 15-20 років | 4% |
| Більше 20 років | 1,6% |
| Всього: | 100% |
Чисельність представників тих або інших вікових груп різна, але вона відображає загальний кадровий склад в установах виконання покарань та є достатньою для того, щоб отримати уявлення про середньостатистичне ставлення до проблем, що мають місце в діяльності персоналу, загалом по всій КВС. Рівень освіти досліджуваного персоналу, як показник того, наскільки кожна окрема людина може реалізувати свої можливості в суспільстві.
Обробка відповідей респондентів дозволила виявити наступні загальні тенденції:
Зокрема, персонал виконує різні завдання і відповідно до штатного розкладу повинен мати відповідну освіту. Респонденти також мають різну освіту. При тому, молоді працівники за освітнім рівнем трохи поступаються тим, які працюють в системі більше 5 років. Якщо на початку служби лише третина співробітників має вищу освіту, а решта - середню, то з часом, ці показники стають приблизно однаковими. Це пояснюється тим, що частина персоналу, які мають вищу освіту, як правило, залишаються в КВС, а ті, які прийшли працювати після служби у збройних силах, міліції або з інших структур і мали середню освіту - залишають службу. Плинність кадрів саме серед цієї категорії персоналу має найбільші показники (див. табл. 1).
| Рівень освіти | Строк служби в ДКВС України (в роках) | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Середня спеціальна | 60,9% | 42,6% | 45,2% | 54,8% | 45,2% | 50% | 50,0% |
| Неповна вища | 8,7% | 7,1% | 1,8% | 6,5% | 1,8% | - | 4,7% |
| Вища | 30,4% | 50,3% | 47% | 38,7% | 53% | 50% | 45,3% |
Неповна вища освіта говорить про те, що певна кількість персоналу продовжує працювати над підвищенням освітнього рівня.
Мотивами до навчання виступає можливість зайняти посаду з більшим обсягом роботи, причому отримані дані свідчать про те, що 4,7% відсотків співробітників розраховують на це (зокрема, молоді працівники).Наведені в таблиці 2 дані вказують на те, що серед персоналу, переважно зустрічаються люди, які не задоволені своєю роботою (62,7%). Значний відсоток співробітників, всіх вікових груп, демонструє негативне ставлення до роботи, що вказує на те, що вони очікують на іншу оцінку результатів своєї діяльності.
У першу чергу турбує той факт, що є певна динаміка росту показника не задоволення починаючи від тих, хто тільки починає свій трудовий шлях і тих, хто вже працює достатньо довго в системі. Якщо людина не задоволена роботою то вона працює без натхнення, без ентузіазму, ставиться формально до своїх обов’язків, не прагне удосконалюватися, думає вже з самого початку про альтернативу даній професії (див. табл. 2).
| Строк служби (в роках) | Задоволеність роботою в ДКВС України | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Задоволенні | 34,7% | 50,0% | 37,7% | 22,6% | 20% | 50% | 37,3% |
| Незадоволені | 65,3% | 50,0% | 62,3% | 77,4% | 80% | 50% | 62,7% |
Не випадково, коли мова йшла про задоволеність умовами роботи, то 59,5% відсотків респондентів вказали на те, що їх умови роботи не влаштовують.
Це обумовлено тим, що 41,2% респондентів вважають, що в колективі немає порозуміння, 28% - немає згуртованості. Існують служби, які є більш “привілейовані”, а є такі, що виконуючи дуже великий обсяг роботи (соціально - виховна та психологічна служба, служба нагляду та безпеки) найменше стимулюються як морально, так і матеріально.В таблиці 3 представлені результати опитування відносно того, як задоволені умовами роботи співробітники залежно від строку служби.
Таблиця 3
| Строк служби (в роках) | Задоволеність умовами роботи в ДКВС України | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Задоволенні | 39,1% | 50,0% | 32,0% | 54,8% | 20% | 50% | 40,5% |
| Незадоволені | 60,9% | 50,0% | 68,0% | 45,2% | 80% | 50% | 59,5% |
Представники жодної групи не виказали, в переважній більшості, задоволення умовами роботи.
Як видно із таблиці 4, адміністрація місць позбавлення волі загалом працює над створенням належних умов для роботи персоналу. Досліджувані (40,5%), вказують на те, що адміністрація загалом докладає для цього певних зусиль, але ймовірно, що не лише зусилля адміністрації спроможні поліпшити умови роботи персоналу. В першу чергу це має бути державна політика націлена на розуміння того, що умови роботи персоналу напряму пов’язані із ефективністю досягнення цілей покарання, зокрема, виправлення, ресоціалізації засуджених, запобігання вчинення ними повторних злочинів.
Таблиця 4
| Строк служби (в роках) | Поліпшує умови роботи керівництво | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| поліпшує | 39,1% | 50,0% | 32,0% | 54,8% | 20% | 50% | 40,5% |
| не поліпшує | 60,9% | 50,0% | 68,0% | 45,2% | 80% | 50% | 59,5% |
Разом з тим, аналіз відповідей респондентів вказує на те, що від адміністрації не завжди залежить те, наскільки люди відчувають себе матеріально забезпеченими. При тому, значний відсоток персоналу - 87,5% респондентів вважають матеріальне забезпечення незадовільним (див. табл. 5). Це свідчить про те, що існує нагальна потреба щодо зміни ставлення до створення матеріальних умов для роботи персоналу з боку держави, що сприятиме розвитку у останнього почуття впевненості в собі, відповідальності за свою поведінку та діяльність.
| Строк служби (в роках) | Матеріальне забезпечення | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| забезпечені | 13,0% | 14,3% | 9,4% | 9,7% | 20% | 50% | 12,5% |
| не забезпечені | 87,0% | 85,7% | 90,6% | 90,3% | 80% | 50% | 87,5% |
Важливими показниками матеріального благополуччя є наявність житла, власного транспорту, рівень заробітної платні, можливість відпочити та оздоровити себе і свою сім’ю.
Таблиця 6
| Строк служби (в роках) | Наявність житла | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 5,0% | 35,7% | 28,3% | 45,2% | 40% | 50% | 29,4% |
| Ні | 95,0% | 64,3% | 71,7% | 54,8% | 60% | 50% | 70,6% |
Аналіз даних вказує на те, що молоді співробітники на 95,0% відсотків не мають власного житла. Протягом служби ця ситуація на краще практично не змінюється у представників інших груп, які мають вислугу 10 і більше років.
Встановлюючи зв’язок між показниками наявності житла та тим, кому воно належить, була виявлена тенденція, що житло переважно на 57,1% належить родичам співробітників, або отримано ними у спадок - 10,3%. Відсутнє житло майже у кожного четвертого співробітника. Лише 3,1% проживають у гуртожитку і така ж кількість респондентів орендує житло. Купити або побудувати житло спромоглися лише 4,8% співробітників (табл. 7).
Таблиця 7
| Строк служби (в роках) | Приналежність та походження житла | ||||||
| 0-3 | 3—5 | 5—10 | 10—15 | 15—20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Родині | 78,3% | 50,0% | 64,1% | 71,0% | 40,0% | — | 57,1% |
| Отримано у спадок | — | 7,1% | 9,4% | 16,1% | 40,0% | — | 10,3% |
| Г уртожиток | — | 1,8% | 9,7 | — | — | 3,1% | |
| Відсутнє | 5,0% | 7,1% | 13,1% | 3,2% | 20,0% | 50% | 21,6% |
| Купив або побудував | 13% | 7,1% | 3,7% | — | — | 50% | 4,80% |
| Оренда | 3,7% | 28,7% | 7,5% | — | — | — | 3,1% |
Аналізуючи дані щодо наявності власного транспорту, було встановлено, що він відсутній у 81% респондентів (табл. 8).
Таблиця 8
| Строк служби (в роках) | Власний транспорт | ||||||
| 0—3 | 3—5 | 5—10 | 10—15 | 15—20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 26,0% | 14,3% | 15,1% | 19,4% | 40% | 19,0% | |
| Ні | 74,0% | 85,7% | 84,9% | 80,6% | 60% | 50% | 81,0% |
Це свідчить про те, що персонал кримінально-виконавчої служби демонструє низькі платіжні можливості, а відповідно і низьку заробітну плату, яка на 92%, на думку респондентів, не відповідає умовам їх праці (табл. 9).
| Строк служби (в роках) | Чи відповідає зарплатня умовам праці | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 21,7% | 21,4% | 1,8% | 3,2% | - | - | 8,0% |
| Ні | 21,7% | 78,6% | 98,1% | 96,8% | 100% | 100% | 92,0% |
100
90
80
70
60
50
40
ЗО
20
10
0
Наведений вище аналіз законодавства показує, що в ньому відображені норми, які б мали гарантувати безпечні та належні умови роботи персоналу, соціальні гарантії. Однак опитування показало, що 75,4% респондентів незадоволені тим, як норми діють на практиці (табл. 10).
Таблиця 10
| Строк служби (в роках) | Чи відповідають умови роботи законодавству | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 78,3% | 42,9% | 35,9% | 29,0% | 20% | 50% | 20,6% |
| Ні | 21,7% | 57,1% | 64,1% | 71,0% | 80% | 50% | 75,4% |
Така обставина як впевненість у особистій безпеці, демонструє те, наскільки психологічно комфортно відчувають себе співробітники при виконанні своїх посадових обов’язків, не бояться за своє життя та здоров’я.
Можна, також, вести мову про те, що відчуття безпеки суттєво позначається на результатах діяльності персоналу. Той факт, що приблизно половина співробітників (55,6%) виказують думку про те, що вони відчувають себе певною мірою захищеними говорить про те, що загалом в місцях позбавлення волі існують служби, які напряму не контактують із засудженими (служба охорони, фінансово- економічний відділ тощо). Інша половина персоналу (44,4%) навпаки вважає, що середовище в якому їм доводиться працювати є небезпечним, є таким, що приховує в собі потенційну загрозу (табл. 11).
Таблиця 11
| Строк служби (в роках) | Ч | и забезпечена особиста безпека | |||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 51,1% | 57,1% | 56,6% | 54,8% | 60% | - | 55,6% |
| Ні | 48,9% | 42,9% | 43,4% | 45,2% | 40% | 100% | 44,4% |
Рівень впевненості персоналу всіх категорій не дуже високий щодо небезпеки зараження соціально-небезпечною хворобою під час виконання своїх службових обов’язків. Була зафіксована негативна тенденція до зменшення рівня впевненості практично 2/3 персоналу. Це підтверджує факт, що співробітники мають справу із засудженими, які в силу свого способу життя (наркомани, повії, алкоголіки, безпритульні, бродяги, гомосексуалісти тощо) потенційно є найбільш вразливою категорією населення щодо зараження соціально-небезпечними захворюваннями такими як ВІЛ/СНІД, туберкульоз, гепатит тощо.
Відповідаючи на питання про те, “Чи захищені ви від соціально-небезпечних захворювань”, респонденти, які відчувають себе не захищеними займають домінуючу позицію (75,4%) як це видно з таблиці 12.
Таблиця 12
| Строк служби (в роках) | Чи захищені від соціально-небезпечних захворювань | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 34,8% | 35,7% | 11,7% | 32,3% | 40% | - | 24,6% |
| Ні | 65,2% | 64,3% | 88,7% | 67,7% | 60% | 100% | 75,4% |
В таблиці 13 наведено показники того, як держава турбується про те, щоб персонал мав можливість відновити свої психічні та фізичні сили оздоровившись в санаторіях або будинках відпочинку.
Таблиця 13
| Строк служби (в роках) | Хто надає гроші на оздоровлення | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| За власний рахунок | 95,0% | 85,7% | 88,7% | 93,5% | 100% | 100% | 92,1% |
| Держава | 5,0% | 14,3% | 11,3% | 6,5% | - | - | 7,9% |
Роздягнений і розбутий персонал на 46,8% має також самостійно дбати про забезпечення форменим одягом за власний рахунок, за рахунок своєї не дуже високої заробітної платні. Така ситуація не виглядає нормальною, якщо зважити на те, що середній заробіток співробітника-офіцера становить 1100 гривень, а у рядового або прапорщика - ще менше, близько 900 гривень.
Таблиця 14
| Строк служби (в роках) | Хто забезпечує форменим одягом | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| За власний рахунок | 43,5% | 35,7% | 52,9% | 45,2% | 40% | - | 46,8% |
| Держава | 56,5% | 64,3% | 47,1% | 54,8% | 60% | 100% | 53,2% |
Респондентам пропонувалося дати самооцінку знань в галузі кримінального, кримінально-виконавчого права та міжнародних пенітенціарних норм. Відповідями на дане питання опосередковано вивчалося ставлення персоналу до своїх обов’язків, до самовдосконалення на різних етапах службової кар’єри. З роками, як показав аналіз (табл. 15), співробітники не втрачають інтерес до змін, що відбуваються в законодавстві, цікавляться міжнародними нормами, які були імплементовані у національне законодавство. Загальна частка співробітників, які задовільно або погано знають законодавство становить лише 35%.
Таблиця 15
| Строк служби (в роках) | Як знаєте Кримінальний кодекс України, Кримінально- виконавчий кодекс України та Європейські в’язничні правила | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Добре | 52,1% | 75,1% | 59,7% | 58,0% | 40% | - | 65,0% |
| Задовільно | 13,1% | 10,0% | 12,0% | 35,5% | - | - | 11,2% |
| Погано | 34,8% | 14,3% | 28,3% | 6,5% | 60% | 100% | 23,8% |
В умовах євроінтеграції, гуманізації та демократизації кримінально-виконавчої служби персонал апріорі має добре володіти та застосовувати у своїй діяльності міжнародні норми, згоду на ратифікацію яких було надано Верховною Радою України і які стали часткою національного законодавства. Разом з тим, опитування показало, що співробітники слабо орієнтуються у міжнародному законодавстві, неготові вважати його таким, що впливає на їх роботу та умови відбування покарання засудженими (див. табл. 16). Це можна пояснити тим, що коли мова заходить про європейські підходи до виконання та відбування кримінального покарання, у персоналу виникають асоціації із європейськими умовами тримання засуджених та матеріальним і фінансовим забезпеченням діяльності співробітників.
Таблиця 16
| Строк служби (в роках) | Чи застосовуєте Європейські в’язничні правила | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 34,0% | 21,4% | 39,7% | 29,0% | 40% | - | 27,0% |
| Ні | 66,0% | 78,6% | 60,3% | 71,0% | 60% | 100% | 61,9% |
Аналізуючи отримані дані на питання про те, чи компенсується позанормова робота, ми можемо говорити про те, що 55,6% співробітників більш схильні вважати, що їхні додаткові зусилля та витрачений час або взагалі не компенсується або компенсується лише частково (табл. 17).
Таблиця 17
| Строк служби (в роках) | Чи компенсується позанормова робота | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 13,0% | 21,4% | 13,2% | 22,6% | 7,0% | 50% | 45,4% |
| Ні | 69,6% | 42,9% | 12,0% | 48,4% | 62,0% | 50% | 32,3% |
| Інколи | 17,4% | 35,7% | 28,3% | 29,0% | 31,0% | - | 22,3% |
За останні роки все більше громадськість приділяє увагу пенітенціарній системі. Множиться число правозахисників, які вважають за необхідно висвітлювати тільки негатив в роботі персоналу. Мабуть саме тому, у 16,7% респондентів склалася думка про те, що співпраця із громадськістю шкодить роботі установ та формуванню позитивного іміджу персоналу (табл. 18).
Таблиця 18
| Строк служби (в роках) | Чи потрібна співпраця з громадськістю (“відкритість тюрем”) | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Потрібна | 82,6% | 85,7% | 94,3% | 96,8% | 80% | 100%- | 83,3% |
| Непотрібна | 1 7 , 4 % | 14,3% | 5,7% | 3,2% | 20% | 1 6,7% | |
Викликають інтерес відповіді про ефективність пропаганди кримінального законодавства. Переважна більшість персоналу, а саме 96,8% вважають ефективним засобом протидії злочинності в УВП саме пропаганду кримінального законодавства, і лише 3,2% сказали “ні” (див. табл. 19). На думку співробітників КВУ найбільш ефективною є індивідуальне роз’яснення норм КК України особам, схильним до вчинення злочинів, про що зазначили 53,3% респондентів. 36,2% вказали на необхідності проведення показових судових процесів. Лише 3,5% зазначили на необхідності систематичного або періодичного звернення до засудженим через засоби масової інформації. Інші форми пропаганди кримінального законодавства склали 7,0%.
100
90
80
70
60
50
40
ЗО
20
10
0
Більшість з опитаних (51,4%) кримінально-правові засоби розглядають як ефективний засіб профілактики злочинів, вчинених засудженими до позбавлення волі. Однак досить високим є відсоток осіб (42,9%), які вважають такі засоби неефективними (табл. 20). Це, пояснюється наступним. По-перше, деякі співробітники недооцінюють профілактичний потенціал кримінально-правових та кримінально-виконавчих норм, більш того, спостерігається слабке знання їх змісту та особливостей застосування. По-друге, практикою неточного застосування таких норм, недооцінкою деякими співробітниками складності їхнього застосування. По - третє, не завжди враховується специфіка УВП, дані про особу засуджених, характер вчинених ними раніше злочинів, займаний неформальний статус у процесі відбування покарання, поведінку та вплив на оточуючих. Вагалися з відповіддю 4,4% з числа опитаних, а 1,% - дали інші відповіді. В їх числі вказується на більшу ефективність застосування замість вказаних норм заходів дисциплінарного впливу. Результативність такого рішення пояснюється оперативністю їх прийняття, особливо за злочини невеликої тяжкості та правопорушення.
На запитання “Чи сприймаєте Ви позитивно реформування КВС?” лише 27,1% відповіли позитивно. 82,9% респондентів негативно ставляться до реформаторства КВС (табл. 21). Серед основних причин (відмічено декілька): непрофесіоналізм керівного апарату КВС - 64%; нерозуміння керівництвом проблем, що стоять перед кримінально-виконавчою службою - 47%; розвинута корупційна система - 79%; відсутність чіткої програми дій - 23%; слабкість лінійного персоналу - 41%; ускладнення криміногенного складу засуджених - 66%; зневіра у будь-які реформаторські кроки - 37%; кожна реформа несе у собі невпевненість та погіршення соціального та економічного стану персоналу - 69%.
Таблиця 19
| Строк служби (в роках) | Сприймаю позитивно реформування КВС | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Так | 45,2% | 25,7% | 28,3% | 5,0% | 11,3% | 8,0% | 17,1% |
| Ні | 54,8% | 74,3% | 71,7% | 95,0% | 88,7% | 92,0% | 82,9% |
З роками у персоналу має формуватися впевненість у майбутньому, матеріальна забезпеченість та стабільність, що дозволяють перейматися професійними обов’язками, компенсувати не престижність професії. Однак, в умовах політичної та економічної нестабільності в державі, переважна більшість респондентів - 66,7% (див. табл. 22) прогнозують своє подальше життя нестабільним та погано забезпеченим. Це не може не позначатися на результатах їх діяльності.
| Строк служби (в роках) | Яким уявляється майбутнє | ||||||
| 0-3 | 3-5 | 5-10 | 10-15 | 15-20 | Більше 20 | Всі категорії | |
| Забезпеченим матеріально | 13,0% | 21,4% | 19,0% | 28,3% | 10,0% | - | 26,2% |
| Забезпеченим матеріально після звільнення | 17,4,6% | 7,2% | 9,4% | 4,0% | 10,0% | 50% | 7,1% |
| Нестабільним, погано забезпеченим | 69,6% | 71,4% | 71,7% | 67,7% | 80,0% | 50% | 66,7% |
Додаток 3
ПРАКТИКА ОРГАНІЗАЦІЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ
Аналіз практики організації кримінально-виконавчої системи показав, що у демократичних країнах її функціонування здійснюється під керівництвом Міністерства юстиції.
Зокрема, вказана модель використовується практично у всіх країнах Європи.
Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговині, Греції, Данії, Ісландії, Італії, Люксембурзі, Македонії, Нідерландах, Німеччині, Португалії, Російській Федерації, Сербії, Словаччині, Словенії, Угорщині, Франції, Фінляндії, Чехії, Швеції.
Аналогічної системи дотримується частина країн Північної та Південної Америки:
Аргентина, Бразилія, Колумбія, Коста-Ріка, Перу, Чилі.
Схожа модель застосовується в частині країн Азії :
Афганістан, Пакистан, Тайвань, Таїланд, Туреччина, Шрі-Ланка, Південна Корея, Японія.
Аналогічної системи дотримується частина країн Африки :
Бенін, Кот-Д’Івуар, Буркіна-Фасо, Гвінея Бісау, Демократична Республіка Конго, Кабо-Верде, Камерун, Лесото, Ліберія, Лівія, Мавританія, Мадагаскар, Малі, Мозамбік, Марокко, Нігер, Свазіленд, Сенегал, Того, Туніс, Центральна Африканска Республіка, Чад, Екваторіальна Гвінея.
Найчастіше у складі Міністерства юстиції створюється спеціальний Департамент (Агенція, Комітет), що підпорядковується міністру юстиції. Наприклад, у Польщі - Центральний комітет тюремної служби; Нідерландах - Національна агенція виправних установ; Фінляндії - Агенція з кримінальних покарань.
ВПРОВАДЖЕННЯ
ДПтС України
УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПЕНІТЕНЦІАРНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ В ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Кімомі'іюю Л UHqMniiiUOO. чфпяийкз 671T2S7 ісі факс 65-33-10.1 нтні dut»yiV£k>^yyB,Koa UITlUV ®Я>№7 №
від «ІІ> » жовтня 2014 р.
АКТ
впровадження результатів дисертаційного дослідження В.Г. Павлова в право застосовну діяльність управління Державної пенітенціарної служби України в Чернізівській області
Видана аспіранту кафедри кримінального права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету Павлову Володимиру Григоровичу про те, що він дійсно у період і 2009 р. по 2014 рік проводив науково-дослідну роботу в органах і підрозділах Управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області за темою дисертаційного дослідження «Кримінально-виконавчі засади забезпечення персоналом державної пенітенціарної служби України виконання покарань у виді позбавлення волі» і впровадженням відповідних результатів в практичну діяльність установ виконання покарань.
ДЕРЖАВНА ПЕНІТЕНЦІАРНА СЛУЖБА УКРАЇНИ ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ КОЛЕДЖ
14000, вул. Горького, 34. м. Чернігів, тел. (0462) 676822. E-mail dkvs-collcge@ukr.net. код
СДРПОУ 08571788
Комісія у складі:
голова - заступник начальника коледжу з навчальної роботи, кандидат педагогічних Havic, доцент, полковник внутрішньої служби Чсбонснко С.О.;
члени комісії - заступник начальника коледжу по роботі з персоналом, кандидат юридичних наук, доцент, полковник внутрішньої служби Зливко С.В.; начальник циклу кримінально-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент Іваньков 1.В.
склала цей акт про тс. що результати дисертації аспіранта Павлова Володимира Григоровича з теми: «Кримінально-виконавчі засади забезпечення персоналом державної пенітенціарної служби України виконання покарань у виді позбавлення волі» використовуються в навчальному процесі при проведенні лекцій, семінарських і практичних занять із курсу кримінально-виконавчого права, а також під час підготовки підручників, навчальних і методичних посібників.
Результати наукового дослідження знайшли своє відображення у 14 наукових публікаціях, а також у підготовленій лекції «Персонал державної пенітенціарної служби України як суб’єкт кримінально-виконавчих правовідносин».
Голова комісії:
кандидат педагогічних наук, доцент Члени комісії:
кандидат юридичних наук, доцент кандидат юридичних наук, доцент