§ 3. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим (ст. 46 КК)
1. Стаття 46 передбачає: «Особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості,
звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з
потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду».
Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст.
46 КК єобов'язковим для суду і безумовним для особи,яка вчинила злочин.
2. Передумовою аналізованого виду звільнення є вчинення особою вперше злочину
невеликої тяжкості. Особливістю такого злочину в цьому разі є обов'язкова
наявність потерпілого, тобто фізичної особи, якій заподіяна фізична, моральна чи
матеріальна шкода (ч. 1 ст. 49 КПК). Це випливає із положення ст. 46 КК про
примирення особи, яка вчинила злочин, з потерпілим, тобто з особою, яка володіє
свідомістю і волею. Йдеться про такі, наприклад, злочини, як умисне або
необережне заподіяння тілесних ушкоджень різної тяжкості (статті 122-125, 128
КК), побої і мордування (ст. 126 КК), погроза вбивством (ч. 1 ст. 129 КК) та ін.
3. Примирення особи з потерпілим і відшкодування нею завданих потерпілому
збитків або усунення заподіяної шкоди і є підставою звільнення особи від
кримінальної відповідальності за ст. 46 КК.
4. Примирення — це угода зазначених осіб, результатом якої є прощення потерпілим
свого кривдника, який заподіяв йому шкоду. Участь у такій угоді потерпшого
повинна бути добровільною, а не вимушеною.