55. Злочини у сфері незаконного використання комерційної таємниці (ст.. 231-232 КК).
Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю (ст.231)
1. Об'єктом злочину є встановлений порядок здійснення господарської діяльності в частині забезпечення чесної конкуренції між її суб'єктами.
Під комерційною таємницею розуміються відомості, пов'язані з виробництвом, технологіями, управлінням, фінансами та іншою діяльністю суб'єкта господарської діяльності, розголошення яких може завдати шкоди його інтересам.
2.
З об'єктивної сторони злочин може мати такі дві форми: 1) вчинення дій, спрямованих на отримання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю; 2) незаконне використання таких відомостей.Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони коментованого злочину є спричинення ним істотної шкоди юридичній особі або підприємцеві - власникові комерційної або банківської таємниці. 3. Суб'єкт злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Для випадків вчинення злочину у формі дій, спрямованих на отримання зазначених у ст. 231 відомостей, обов'язковою також є мста - розголошення або інше використання зібраних відомостей.
Розголошення комерційної або банківської таємниці (ст.232)
1. Об'єкт злочину аналогічний об'єкту злочину, передбаченого ст. 231. Про поняття комерційної таємниці та банківської таємниці див. коментар до ст. 231.
2. З об'єктивної сторони злочин виражається у формі розголошення комерційної
або банківської таємниці, тобто доведенні її до відома сторонніх осіб (хоча б однієї особи). Розголошення може бути здійснене будь-яким способом (усно, письмово, із застосуванням засобів зв'язку, через засоби масової інформації тощо). Про поняття розголошення таємниці див. також коментар до статей 132, 145, 168, 328.
Злочин є закінченим з моменту спричинення власникові комерційної або банківської таємниці істотної шкоди .
3. Суб'єктом злочину може бути особа: 1) якій відповідна таємниця стала відома внаслідок її особливих взаємовідносин з власником таємниці (наприклад, посадова чи службова особа господарського товариства, член спостережної ради, співвласник відповідної юридичної особи тощо); 2) яка є представником контрагента чи партнера відповідного суб'єкта господарської діяльності і отримала інформацію, що є комерційною таємницею, під умовою її нерозголошення; 3) яка є службовою особою органу державної влади (зокрема слідчим, прокурором, суддею) і отримала відповідні відомості на підставі закону під час виконання своїх службових обов'язків.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим чи іншим особистим мотивом.
Про поняття корисливого мотиву див. коментар до ст. 115. Іншим особистим мотивом може бути прихильність чи, навпаки, неприязнь до певної особи, бажання зашкодити керівникам або власникам підприємства чи організації тощо.