41. Згвалтування та інші статеві злочини.

Зґвалтування (ст. 152)

Родовий об'єкт – статева свобода та статева недоторканість особи.

Безпосередній об'єкт основний - статева свобода (щодо повнолітніх осіб жіночої або чоловічої статі, які досягли 18 років), статева недоторканість (щодо неповнолітніх та малолітніх осіб жіночої або чоловічої статі, які не досягли відповідно 18 років та 14 років на момент вчинення злочину).

Безпосередній об'єктом додатковим - виступають честь, гідність потерпілої особи та її близьких чи родичів; за ч.3 та 4 - нормальний фізичний та психологічний розвиток неповнолітніх та малолітніх; за ч.4 - здоров'я та життя потерпілої особи.

Потерпілим від зґвалтування може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі а також неповнолітні та малолітні особи.

Об'єктивна сторона

“1. Зґвалтування, тобто статеві зносини із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи

2. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 153-155 цього Кодексу

3. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої чи неповнолітнього

4. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього”

З об'єктивної сторони зґвалтування полягає у статевих зносинах, які поєднуються із: 1) застосуванням фізичного насильства; 2) погрозою його застосування (воля потерпілої особи придушується) або 3) з використанням безпорадного стану потерпілої особи (її воля ігнорується).

Фізичне Погроза Використання безпорадного стану потерпілої особи

За особливостями конструкції - формальний, оскільки вважається закінченим з моменту початку насильницького статевого акту або початку статевого акту з використанням безпорадного стану. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки (ч.4 ст. 152 КК) є матеріальним складом злочину.

Суб'єкт - фізична, осудна особа будь-якої статі, яка досягла 14 років.

Однак безпосереднім виконавцем даного злочину може бути лише особа протилежної статі з потерпілою особою. Що стосується інших співучасників, - то ними можуть бути й особи однієї статі з потерпілою особою.

Суб'єктивна сторона при зґвалтуванні характеризується умисною формою вини тільки у вигляді прямого умислу, тобто винна особа усвідомлює, що вчиняє статевий акт проти волі потерпілої особи і бажає так діяти. Стосовно особливо тяжких наслідків психічне ставлення винного є необережним.

Кваліфікуючими ознаками зґвалтування є вчинення його: 1) повторно; 2) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачених статтями 153-155 (ч. 2 ст, 152), а особливо кваліфікуючими: 1) вчинення його групою осіб; 2) зґвалтування неповнолітньої особи (ч. 3 ст. 152); 3) спричинення особливо тяжких наслідків - такі наслідки, що потягли за собою смерть або самогубство потерпілої особи, втрату будь-якого органу чи його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров'я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше, ніж на 1/3, непоправне знівечення обличчя, переривання вагітності чи втрату здатності до дітонародження, а так само зараження ВІЛ-інфекцією або сифілісом.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст.153 КК).

Родовий об'єкт – статева свобода та статева недоторканість особи.

Безпосередній об'єкт основний - статева свобода (щодо повнолітніх осіб жіночої або чоловічої статі, які досягли 18 років), статева недоторканість (щодо неповнолітніх та малолітніх осіб жіночої або чоловічої статі, які не досягли відповідно 18 років та 14 років на момент вчинення злочину).

Потерпілим може бути особа як жіночої, так і чоловічої статі.

Об'єктивна сторона

„1. Задоволення статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи

2. Те саме діяння, вчинене повторно або групою осіб, або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених статтями 152 або 154 цього Кодексу, а також вчинене щодо неповнолітньої чи неповнолітнього

3.

Об'єктивна сторона злочину полягає у задоволенні статевої пристрасті неприродним способом із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи. І

Під задоволенням статевої пристрасті неприродним способом потрібно розуміти будь-які дії сексуального характеру незалежно від їх гетеро- або гомосексуальної спрямованості (крім природного статевого акту), які здатні задовольнити статеву пристрасть чоловіка або жінки. Це, зокрема, мужолозтво, лесбіянство, орогенітальний кон-

Поняття фізичного насильства, погрози його застосування та використання безпорадного стану потерпілого у коментованому складі злочину за своїм змістом є такими ж, як і при зґвалтуванні (див. коментар до ст. 152).

За особливостями конструкції - формальний, оскільки вважається закінченим з моменту початку насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом або з використанням безпорадного стану. Зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки (ч.3 ст. 153 КК) є матеріальним складом злочину.

Суб'єктом злочину є особа чоловічої або жіночої статі (залежно від змісту вчинюваних дій сексуального характеру), якій виповнилось 14 років.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Психічне ставлення винного до особливо тяжких наслідків (ч. 3 ст. 153) може бути тільки необережним.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) групою осіб; 3) особою, яка раніше вчинила один із злочинів, передбачений статтями 152 або 154; 4) щодо неповнолітнього або неповнолітньої (ч. 2 ст. 153), а особливо кваліфікуючими: 1) вчинення злочину щодо малолітнього (малолітньої); 2) особливо тяжкі наслідки (ч. З ст. 153). За своїм змістом ці ознаки аналогічні кваліфікуючим ознакам зґвалтування (про їх зміст див. коментар до ст. 152).

Примушування до вступу в статевий зв'язок (ст. 154. КК)

Родовий об'єкт – статева свобода та статева не-доторканість особи.

Об'єкт злочину - статева свобода особи.

Додатковим факультативним об'єктом можуть бути право власності, честь і гідність особи.

Потерпілим від цього злочину є особа жіночої або чоловічої статі.

Об'єктивна сторона

„1. Примушування жінки чи чоловіка до вступу в статевий зв’язок природним або неприродним способом особою, від якої жінка чи чоловік матеріально або службово залежні

2. Ті самі дії, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів або розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів”

З об'єктивної сторони злочин виражається у примушуванні особи жіночої або чоловічої статі до вступу у статевий зв'язок.

Матеріальна залежність Службова залежність Статевий зв'язок природним або неприродним

За особливостями конструкції

Діяння, передбачене ст. 154, сконструйоване законодавцем як злочин з усіченим складом, який визнається закінченим з моменту учинення на волю потерпілої особи психічного тиску у формах, висвітлених вище. Суб'єктом злочину є особа жіночої або чоловічої статі, якій виповнилось 16 років. Суб'єкт злочину є спеціальним: це особа, від якої жінка або чоловік матеріально чи службово залежні.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

Кваліфікованими видами цього злочину є примушування до вступу у статевий зв'язок, поєднане з погрозою:

1) знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої (потерпілого) чи її (його) близьких родичів;

2) розголошення відомостей, що ганьблять її (його) чи близьких родичів.

Статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК)

Родовий об'єкт – статева свобода та статева не-доторканість особи.

Безпосередній об'єкт основний - нормальний моральний, фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх, а також статева недоторканість особи.

Безпосередній об'єкт додатковий факультативний - здоровя особи.

Потерпілий - особа жіночої або чоловічої статі, яка не досягла статевої зрілості.

Статева зрілість є виключно біологічним поняттям і у кожному конкретному випадку вирішується на підставі судово-медичної експертизи.

Об'єктивна сторона

„1.

2. Ті самі дії, вчинені батьком, матір’ю або особою, що їх замінює, або якщо вони спричинили безплідність чи інші тяжкі наслідки”

Об'єктивна сторона злочину виражається у вчиненні природного статевого акту з особою яка не досягла статевої зрілості. У даному ви падку статеві зносини не поєднуються з: 1) застосуванням або погроза застосування фізичного насильства; 2) використанням безпорадного стану потерпілої, що передбачено для зґвалтування.

За особливостями конструкції - формальний в ч.1, злочин вважається закінченим з початку статевого зв'язку, матеріальний в ч.2, злочин вважається закінченим з настанням безплідності або інших наслідків.

Суб'єкт - фізична, осудна особа чоловічої чи жіночої статі, яка досягла 16-річного віку. Стать винного завжди повинна бути протилежною статі потерпілого.

Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується умисною формою вини і тільки у вигляді прямого умислу.

Кваліфікуючі ознаки:

- ч.2 ст.155 КК ті самі дії вчинені батьком, матір'ю або особою, що їх замінює або якщо вони спричинили:

а) безплідність - це нездатність особи жіночої або чоловічої статі до запліднення, а в особи жіночої статі це також нездатність до виношування плоду та пологів (розродження).

б) інші тяжкі наслідки - це тяжке тілесне ушкодження, смерть або самогубство потерпілої особи, зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби.

Розбещення неповнолітніх (ст.156 КК)

Родовий об'єкт – статева свобода та статева недоторканість особи.

Об'єкт злочину - статева недоторканність і нормальний фізичний, психічний і соціальний розвиток неповнолітніх.

Потерпілим виступає особа чоловічої або жіночої статі, яка не досягла 16-річного віку.

Об'єктивна сторона

„1. Вчинення розпусних дій щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку

2. Ті самі дії, вчинені щодо малолітньої особи або батьком, матір’ю або особою, що їх замінює”

З об'єктивної сторони злочин виражається у вчиненні розпусних дій сексуального характеру, здатних викликати фізичне і моральне розбещення неповнолітніх.

Розпусні можуть бути як фізичними, так і інтелектуальними.

Фізичне розбещення

За особливостями конструкції - є злочином з формальним складом і вважається закінченим з моменту вчинення розпусних дій щодо потерпілої особи.

Суб'єкт - фізична, осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Це особа чоловічої або жіночої статі. Винна і потерпіла особи можуть бути особами як однієї, так і різної статі.

Суб'єктивна сторона даного злочину характеризується умисною формою вини і тільки у вигляді прямого умислу.

Кваліфікуючі ознаки:

- ч.2 cm. 156 КК ті самі дії вчинені:

а) щодо малолітньої особи; б) батьком, матір'ю або особою, що їх замінює.

42. Крадіжка (ст.185 КК).

Родовий об'єкт - врегульовані законом суспільні відносини власності.

Безпосередній об'єкт - право власності на майно.

Предмет - чуже майно - речі матеріального світу, що мають специфічні ознаки фізичного, економічного та юридичного характеру.

Фізичні ознаки - вказують на те, що речі можуть бути вилучені з володіння законного власника. Людина не може бути предметом крадіжки.

Економічні ознаки — вказують нате, що речі повинні: 1) мати мінову та споживчу вартість, здатність задовольняти матеріальні та пов'язані з ними потреби людини; 2) бути відокремлені від природного середовища чи бути створені заново.

Юридичні ознаки - свідчать, що майно є чужим для винного та, як правило має належати на праві власності іншому суб'єкту права власності.

Об'єктивна сторона

„1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка)

2. Крадіжка, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах

5. Крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах або організованою групою” .

Об'єктивна сторона передбачає вчинення суспільно небезпечних дій у формі таємного викрадення чужого майна.

Таємно - означає непомітно:

1) для власника, володаря або охоронця - за їх відсутності, чи в при присутності, але коли вони не помічають чи не усвідомлюють факту розкрадання (через різні особливі обставини);

2) для третіх осіб (сторонніх), які не помічають викрадення або не усвідомлюють сутності того, що відбувається.

Викрадення визнається таємним і тоді, коли воно вчинюється в присутності будь-яких осіб, які не усвідомлюють факт викрадення через малоліття (до 5-6-літнього віку), хворобливість, або через інші особливі обставини.

Чуже майно — це майно, яке не перебуває у власності чи законному володінні винного.

Викрадення - дії (активна поведінка), що полягають у незаконному, безоплатному вилученні чужого майна поза волею власника.

За особливостями конструкції - матеріальний, оскільки вважається закінченим з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним: продати, сховати, подарувати, використати на свої потреби тощо.

Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14-річного віку..

Суб'єктивна сторона характеризується умисною формою вини у вигляді прямого умислу.

Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони крадіжки є корисливий мотив - спонукання до незаконного збагачення за рахунок чужого майна та корислива мета - незаконно збагатитися самому чи збагатити таким чином третіх осіб..

Кваліфікуючими ознаками крадіжки є вчинення її:

-ч.2 ст.185 КК:

а) повторно - (у ст. 185, 186 та 189-191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262);

б) за попередньою змовою групою осіб (див. ч.2 ст.28 КК);

- ч.3 cт. 185 КК –

а) у поєднанні з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище;

б) що завдала значної шкоди потерпілому (індивідуально або від 100 до 250 НМДГ);

- ч.4 cт. 185 КК - крадіжка, вчинена у великих розмірах (>=250 НМДГ) ;

- ч.5 cт. 185 КК - в особливо великих розмірах (>=600 НМДГ) або організованою групою .

Проникнення - це нелегальне, без дозволу, поза волею посадових чи матеріально відповідальних осіб або громадян, працюючих чи відпочиваючих в приміщенні, сховищі, чи мешканців житла, або в даний час відсутніх.

Житло - це приміщення, яке призначене для постійного чи тимчасового проживання людей (приватний будинок, квартира, кімната в готелі, дача, садовий будинок тощо) а також ті складові його частини, які використовуються для відпочинку, зберігання майна або задоволення інших потреб людини (балкони, веранди, комори тощо).

Приміщення - визнається будова, споруда призначена для розташування там людей чи матеріальних цінностей.

Сховище - будь-яке місце, яке призначене для постійного чи тимчасового зберігання майна і має засоби охорони від доступу сторонні осіб (огорожа, наявність охоронця, сигналізація тощо).