6. Тлумачення кримінального закону, його види та прийоми
Тлумачення закону про кримінальну відповідальність - це з'ясування та визначення змісту Кримінально-правових норм. Тлумачення дозволяє: встановити відношення закону до конкретного злочину, і це важлива умова його правильного застосування, необхідний елемент судової діяльності.
Види тлумачення закону про кримінальну відповідальність:
1) за суб'єктом - залежно від того, який орган чи фізична особа виконує тлумачення;
2) за обсягом - по визначенню меж дії закону, по співвідношенню тексту закону і кола діянь, на які поширюється його чинність.
За суб'єктом тлумачення поділяється на:
• легальне (офіційне);
• автентичне;
• доктринальне (наукове);
• судове.
Всі ці види тлумачення кримінального закону, окрім доктринального мають рекомендаційний характер і не є обов'язковими для виконання.
Доктринальне взагалі передбачає різні точки зору науковців, практиків на певні проблеми і може не співпадати з офіційним чи судовим. Воно допомагає працівникам суду та правоохоронних органів з’ясовувати зміст і значення кримінального закону і правильно застосувати його в слідчій і судовій практиці.За обсягом кола суспільно небезпечних діянь, що охоплюються певною кримінально-правовою нормою, тлумачення поділяється на:
• буквальне;
• поширювальне;
• обмежувальне.
Теорія кримінального права розрізняє також тлумачення кримінального закону за іншими способами, а саме:
• філологічне (граматичне);
• логічне;
• системне;
• історичне.
Суб'єкти тлумачення - це органи або особи, які дають тлумачення кримінального закону в межах їх повноважень.
Обов'язкове тлумачення кримінального закону здійснюють:
1) Конституційний Суд;
2) Пленум Верховного Суду України
3) інші суди всіх рівнів(по конкретних кримінальних справах).
Не обов'язкове тлумачення кримінального закону здійснюють:
1) науковці: окремі або в межах науково-дослідних установ;
2) практики (слідчі, дізнавачі, адвокати) - по конкретних кримінальних справах;
3) будь-які інші особи (побутове тлумачення).