10. Суб’єкт злочину
Суб'єкт злочину - це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність (ч. 1 ст. 18 КК).
Спеціальний суб'єкт злочину (ч.2 ст.18 КК) - особа, яка, крім загальних ознак (віку та осудності), характеризується додатковими специфічними ознаками, передбаченими нормами Особливої частини кримінального закону.
В якості додаткових специфічних ознак виступають ознаки, що відносяться до:
1) особистих якостей винної особи;
2) громадянства особи;
3) службове становище чи виконання професійних, службових;
4) статі (умисне вбивство матір'ю новонародженої дитини - лише мати, яка щойно народила);
Осудність (ст.19 КК) - це можливість усвідомлювати особою, яка вчинила злочин, свої дії (бездія-льність) і керувати ними.
Неосудність - це неспроможність особи під час вчинення нею суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Поняття неосудності в кримінальному праві оцінюється двома критеріями: юридичним (психологічним) та медичним (біологічним).
Неосудність поняття юридичне, тому основним, визначним її критерієм є юридичний критерій, який складається із сукупності двох ознак:
1) інтелектуальної; 2) вольової
Медичний критерій неосудності містить у собі чотири ознаки:
1) хронічне психічне захворювання:
2) тимчасовий розлад психічної діяльності;
3) недоумство;
4) інший хворобливий стан психіки.
Обмежена осудність (ст.20 КК) - характеризується тим, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, не могла в повній мірі усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними внаслідок через наявний в неї психічний розлад. Обмежено осудна особа підлягає кримінальній відповідальності і до неї застосовується покарання, але за рішенням суду до неї можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Правові наслідки вчинення злочину особою у стані осудності, не осудності та обмеженої осудності:
Вік особи - це такий календарний період психофізіологічного роз витку особи, з яким пов'язані біологічні, соціально-психологічні та правові наслідки юридичного статусу особи.
У ч.
1 ст.22 КК зазначено, що кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років.В переважній більшості кримінальна відповідальність наступає 16 років (ч.1 ст.22 КК), з 14 років - при вчиненні злочинів, що мають підвищену суспільну небезпечність (ч.2 ст.22 КК), з 18 років - несуть кримінальну відповідальність військовослужбовці та службові особи, з 25 років - судці (ст.375 КК).