Система Особливої частини (ОЧ) кримінального права.
Норми ОЧ розташовані у окремих розділах Кодексу за певною системою та у певній послідовності. Ця система має такий вигляд: Розділи: І.Злочини (З.) проти основ національної безпеки Укр.
II.З. проти життя та здоров'я особи. III.З. проти волі, честі та гідності особи. IV.З. проти статевої свободи та статевої недоторканості особи. V.З. проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. VI.З. проти власності. VII.З. у сфері господарської діяльності. VIII.З. проти довкілля. IX.З. проти громадської безпеки. X.З. проти безпеки виробництва. XI.З. проти безпеки руху та експлуатації транспорту. XII.З. проти громадського порядку та моральності. XIII.З. у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші З. проти здоров'я населення. XIV.З. у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації. XV.З. проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян. XVI.З. у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж. XVII.З. у сфері службової діяльності. XVIII.З. проти правосуддя. XIX.З. проти встановленого порядку несення військової служби (військові З.). XX. З. проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.Система ОЧ побудована головним чином за родовими об'єктами злочинів. Родовий об'єкт - це певна група (комплекс) суспільних відносин, що відрізняються своєю однорідністю і, отже, певною єдністю. Цій групі суспільних відносин відповідає і певна група однорідних злочинів, які посягають на ці відносини. Найменування відповідних розділів ОЧ КК здебільшого прямо вказують на цей об'єкт. Так, Розділ II об'єднує злочини проти життя і здоров'я особи, тобто безпосередніми об'єктами цих злочинів є життя та здоров'я особи.
Всі норми ОЧ КК за своїм змістом можна поділити на три групи: заборонні, роз'яснювальні та заохочувальні.
Переважну більшість становлять заборонні норми, що забороняють певні вчинки людей (злочинна дія або злочинна бездіяльність) під загрозою застосування особливого виду державного примусу - кримінального покарання. Так, у ч.1 ст.115 встановлено, що за вчинення умисного вбивства винному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років. Заборонні норми за своєю структурою поділяються на диспозиції і санкції. Роз'яснювальні норми пояснюють певні поняття, розкривають зміст термінів, що вживаються у КК. Так, у примітці 1 до ст.364 роз'яснюється, кого слід вважати службовими особами як суб'єктами службових злочинів. Сутність заохочувальних норм полягає в тому, що за певних умов особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності з урахуванням її пост кримінальної поведінки. Так, у ч.З ст.263 зазначено, що звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка вчинила злочин, передбачений ч.1 або 2 цієї статті, якщо вона добровільно здала органам влади зброю, бойові припаси, вибухові речовини чи вибухові пристрої. Заохочувальні норми мають важливе значення для попередження і припинення відповідних злочинів, стимулювання пост кримінальної поведінки, що свідчить про втрату особою суспільної небезпеки.