<<
>>

49. Шахрайство та його відмінність від крадіжки. (см. вопрос 17)

. Стаття 190. Шахрайство. Об'єкт злочину - право власності на майно. Предмет злочину - майно, цінності, а також право на майно та цінності. Право на майно може бути закріплене у різних документах, напр.

цінних паперах, довіреностях на право розпорядження майном, боргових зобов'язаннях, заповітах тощо. Об'єктивна сторона злочину - заволодіння чужим майном або правом на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті злочину потерпілий - власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої знаходиться майно, добровільно передає майно або право на майно винній особі. Безпосередня участь потерпілого у передачі майнових благ і добровільність його дій є обов'язковими ознаками шахрайства. Обман - повідомлення неправдивих відомостей та їх замовчування з метою заволодіння майном, цінностями або набуття права на майно чи цінності. Зловживання довірою - це використання суб'єктом злочину довірливих відносин з власником майна, цінностей. Закінченим шахрайство буде з моменту заволодіння майном або правом на майно. Склад злочину - матеріальний. Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Мотиви - корисливі. Кваліфікованими та особливо кваліфікованими видами злочину є вчинення його: повторно; за попередньою змовою групою осіб; у великих розмірах; шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; в особливо великих розмірах; організованою групою осіб; із заподіянням значної шкоди потерпілому. Стаття 185. Крадіжка. Об'єктом злочину є права власності на майно будь-яких осіб. Предмет злочину - будь-яке майно, що знаходиться у власності чи володінні юридичної або фізичної особи (будь-які речі або матері-, альні цінності). Об'єктивна сторона злочину - таємне викрадення чужого майна. Таке викрадення вчиняється непомітно для інших осіб, або винна особа вважає, що робить крадіжку непомітно.
Крадіжка вважається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14 років. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов 'язковою ознакою є корисливий мотив. Змістом умислу винного охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на "їхніх очах", але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання яких в силу особливих зв'язків чи стосунків з ними розраховує винний тощо. Кваліфікованими видами є вчинення крадіжки: повторно; за попередньою змовою групою осіб; у великих розмірах; в особливо великих розмірах; організованою групою; з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; що завдала значної шкода потерпілому.
<< | >>
Источник: ОНЮА. Шпагралка по кримінальному праву України2011. 2011

Еще по теме 49. Шахрайство та його відмінність від крадіжки. (см. вопрос 17):