34. Особливості кримінальної відповідальності осіб, які вчинили злочини у віці до 18 років.
Неповнолітніми вважаються особи, які не досягли 18-річного віку. Серед неповнолітніх в КК виокремлюється ще ряд категорій осіб, зокрема: малолітні, тобто ті, які не досягли 14-річного віку, новонароджені діти, діти, які не досягли 16-річного віку, тощо.
Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося 16 років (ч.1 ст.22).
Особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній (ч.2 ст.22) відповідальності лише:
- за умисне вбивство (ст.
115-117),- посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, представника іноземної держави (ст. 112, 348, 379, 400, 443),
- умисне тяжке тілесне ушкодження (ст. 121, частина третя статей
345, 346, 350, 377, 398),
- умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (ст. 122, ч. 2 ст. 345, 346, 350, 377, 398),
- диверсію (ст. 113),
- бандитизм (ст. 257),
- терористичний акт (ст. 258),
- захоплення заручників (статті 147 і 349),
- зґвалтування (ст. 152),
- насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153),
- крадіжку (ст. 185, частина перша статей 262, 308), грабіж (статті 186, 262, 308),
- розбій (ст. 187, частина третя статей 262, 308),
- вимагання (статті 189, 262, 308),
- хуліганство (ст. 296) інше
Підстава кримінальної відповідальності неповнолітніх та її принципи такі ж, які діють стосовно повнолітніх осіб. У розділі XV Загальної частини КК зосереджені лише норми, які стосуються особливостей кримінальної відповідальності і покарання неповнолітніх:
1) встановлюють більш широкі, ніж щодо повнолітніх, умови звільнення від кримінальної відповідальності, зокрема із застосуванням примусових заходів виховного характеру;
2) містять обмеження щодо суворості видів і розмірів покарань та інших заходів кримінально-правового характеру;
3) передбачають більш м'які вимоги (умови) для звільнення від кримінального покарання;
4) регламентують вимоги щодо погашення і зняття судимості.
Якщо ж ті чи інші питання не регламентовано статтями розділу XV Загальної частини, то при розгляді справ неповнолітніх слід керуватися положеннями, викладеними в інших розділах Загальної та Особливої частин КК.