64. Опір, погрози та посягання на життя представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громад. формування з охорони громад. порядку і держ. кордону або військовослужбовцеві (ст. 342, 345, 348 КК)
Опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст.342)
1.
Основним безпосереднім об'єктом злочину виступає нормальна діяльність правоохоронних органів та інших органів державної влади, громадських формувань з охорони громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України. Додатковим об'єктом може бути особиста недоторканність особи.2. Потерпілими від злочину є: 1) представник влади (ч. 1 ст. 342); 2) працівник правоохоронного органу; 3) член громадського формування з охорони громадського порядку І державного кордону; 4) військовослужбовець (ч. 2 ст. 342).
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що вчиняє незаконні дії щодо представника влади, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону і бажає так вчинити. Якщо ж особа не усвідомлює, кому саме вона вчиняє опір, то склад злочину, передбачений ст. 342, відсутній.
6. Кваліфікований вид злочину (ч. З ст. 342) має місце при поєднанні опору з примушенням потерпілого шляхом насильства або погрози застосування такого насильства до виконання явно незаконних дій.
Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу (ст.345)
1. Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим об'єктом - психічна недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров'я.
2. Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного органу; 2) його близькі родичі. Про поняття працівника правоохоронного органу див. коментар до ст. 342, а про поняття близьких родичів - коментар до ст.115.
3.
Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у:1) погрозі (ч. 1 ст. 345);
2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 т. 345) або тяжких (ч. З ст. 345).
4. Суб'єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень - 14-річного віку.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.
6. Кваліфікуючою ознакою злочину є вчинення його організованою групою. Про поняття організованої групи див. ст. 28 І коментар до неї.
Посягання на життя працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця (ст.348 КК)
Родовий об’єкт авторитет органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
Безпосередній об’єкт основний - нормальна службова діяльність працівників правоохоронних органів, громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону та законних військових формувань на території України.
Безпосередній об'єкт додатковий обов'язковий - життя особи.
Потерпілий: 1) працівник правоохоронного органу чи його близькі родичі; 2) член громадського формування з охорони громадського по рядку і державного кордону; 3) військовослужбовець.
Об'єктивна сторона полягає у посяганні на життя зазначених осіб чи їх близьких родичів, тобто в умисному вбивстві або замаху на нього
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є те, що посягання на зазначених осіб вчинено у зв'язку з їх службовою діяльністю або громадською діяльністю щодо охорони громадського порядку. Для складу злочину не має значення, чи знаходився потерпілий в цей момент при виконанні обов'язків чи ні.
Склад злочину - усічений, оскільки вважається закінченим з моменту замаху на вбивство.
Суб'єкт - фізична, осудна особа, яка на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.
Суб'єктивна сторона - характеризується умисною формою вини При цьому зміст умислу включає усвідомлення винним специфічних ознак потерпілого та зв'язку посягання з певною службовою чи громадською діяльністю. Замах на вбивство може бути вчинений лише з прямим умислом.