Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж
(ст. 361). Об'єктивна сторона цього злочину виражається в двох формах:
1. У незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж.
Втручання полягає у проникненні до цих машин, їх систем чи мереж і вчиненні дій, які порушують режим роботи ЕОМ, припиняють (частково чи у повному обсязі) їх роботу. Таке втручання повинне бути незаконним, тобто особа не мала ні дійсного, ні передбачуваного права на втручання в роботу ЕОМ. При цьому електронно-обчислювальні машини не належать винному ні на праві власності, ні на будь-якій іншій законній підставі (наприклад на умовах оренди).Тут завжди має місце злом і проникнення в програму чужого комп'ютера, системи чи мережі ЕОМ. Способи втручання в роботу електронно-обчислювальних машин можуть бути різними: шляхом виявлення слабких місць в захисті, шляхом автоматичного перебору абонентських номерів ( «вгадування коду» — «дії «хакерів»), з'єднання з тим або іншим комп'ютером, підключеним до телефонної мережі, використання чужого імені (пароля) за допомогою використання помилки в логіці побудови програми тощо.
Наслідком цього діяння має бути перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації. Перекручення — це зміна змісту або форми інформації, закладеної в носії, коли можливість використання або відновлення цієї інформації або її фрагментів істотно ускладнена. Знищення комп'ютерної інформації полягає в такій її зміні, коли використання чи відновлення комп'ютерної інформації неможливе. Знищення носіїв комп'ютерної інформації полягає в руйнівному впливі на них (механічному, електронному), внаслідок чого вони стають повністю непридатними і не можуть використовуватися за своїм цільовим призначенням (наприклад знищення вінчестера, дискети, стримера тощо).
2. У розповсюдженні комп'ютерного вірусу шляхом застосування програмних і технічних засобів, призначених для незаконного проникнення в ці машини, системи чи комп'ютерні мережі та здатних спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації. Комп'ютерний вірус — це шкідлива програма, яка «інфікує» носії комп'ютерної інформації, вставляючи в них власні копії.
Програма, що містить комп'ютерний вірус, володіє реальною і досить високою мірою можливості знищення, блокування, модифікації комп'ютерної інформації, порушення роботи ЕОМ, їх систем чи мереж. Тому розповсюдження комп'ютерного вірусу («злом» комп'ютерних систем і мереж за допомогою «вірусної атаки») становить підвищену небезпеку суспільним відносинам у сфері комп'ютерної безпеки.Засобами вчинення цього злочину виступають програмні та технічні засоби. Програма-вірус — це спеціально створена програма, здатна мимовільно приєднуватися до інших програм (тобто «заражати» їх) і при запуску виконувати різні небажані дії: псування файлів і каталогів, спотворення результатів обчислення, засмічення або стирання пам'яті, створення перешкод в роботі ЕОМ. Технічні засоби — це електронно-обчислювальні машини (комп'ютери) та їх системи, шляхом яких вірусні програми протиправне вводяться в базу даних ЕОМ (комп'ютерів), їхні системи чи мережі. При цьому вони мають бути призначеними для незаконного проникнення в електронно-обчислювальні машини (комп'ютери), їхні системи чи мережі та здатними спричинити перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації.
Злочин вважається закінченим з моменту розповсюдження (введення в базу даних ЕОМ. (комп'ютерів), їх систем чи мереж комп'ютерного вірусу.
Суб'єктивна сторона цього злочину — умисел — прямий або непрямий.
Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа.
У частині 2 ст. 361 встановлена відповідальність за ті самі дії, якщо вони заподіяли істотну шкоду або вчинені повторно чи за попередньою змовою групою осіб.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 361 — штраф до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 361 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.