Незаконна приватизація державного, комунального майна
(ст. 233). Предмет цього злочину — державне або комунальне майно.
Об'єктивна сторона цього злочину може виражатися у приватизації шляхом заниження вартості майна через визначення її у спосіб, не передбачений законом, або у приватизації шляхом використання підроблених приватизаційних документів, або у приватизації майна, яке не підлягає приватизації згідно з законом, або у приватизації неправомочною особою.
Приватизація — це відчуження-майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних чи юридичних осіб.
Приватизація регулюється Законами України: «Про приватизацію державного майна» (в редакції від 19 лютого 1997 р.)1, «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (в редакції від 15 травня 1996 р.)2 й іншими нормативно-правовими актами. Основні цілі, пріоритети та способи приватизації визначаються в Державній програмі приватизації, яка затверджується Верховною Радою України законом України один раз в три роки.Заниження вартості майна означає визначення її способом, який взагалі не передбачений законами про приватизацію або, хоч і передбачений, але не має застосовуватися в конкретному випадку. Методика оцінки вартості майна в основному залежить від того, яке майно приватизується і яким способом.
Затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, є виключною компетенцією Верховної Ради України (п. 36 ст. 85 Конституції України). Він передбачений в ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», а також Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» від 7 липня 1999 р.3.
Приватизація неправомочною особою означає приватизацію особою, яка за законодавством не може бути суб'єктом приватизації.
Цей злочин вважається закінченим з моменту переходу майна, що приватизується, до покупця — фізичної чи юридичної особи.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом. Мотив і мета можуть бути різними.
Суб'єктом злочину можуть бути працівники органів приватизації та інші особи.
У частині 2 ст. 233 встановлена відповідальність за ті самі діяння, якщо вони призвели до незаконної приватизації майна державної чи комунальної власності в великих розмірах або вчинені групою осіб за попередньою змовою. Великим розміром визнається незаконна приватизація майна на суму, що у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 233 — позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; за ч. 2 ст. 223 — позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
1 Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 17. — Ст. 122.
2 Там само. - 1996. - № 34. - Ст. 160.
3 Там само. - 1999. - № 37. — Ст. 332.