41. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Стаття 209. Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Основний безпосередній об'єкт злочину - встановлений нормами міжнародного права та законодавством України порядок вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном і зайняття підприємницькою та іншою діяльністю з метою протидії залученню в економіку "брудних" коштів та виконання Україною взятих на себе міжнародно-правових зобов'язань.
Додатковим об'єктом можуть виступати інтереси правосуддя, нормальне функціонування фінансово-кредитної системи, право власності. Предмет злочину - грошові кошти та інше майно, здобуті завідомо злочинним шляхом.Об'єктивна сторона злочину - вчинення фінансових операцій чи інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутими завідомо злочинним шляхом, а також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької діяльності; створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом. Легалізація (відмивання) - це надання грошам, що відмиваються, та майну офіційного законного характеру, маскування їх злочинного походження. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення однієї з трьох альтернативних дій, зазначених у диспозиції ч. 1 ст. 209 КК. При цьому достатньо здійснити одну операцію або угоду з відповідним майном.
Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років і набула цивільної дієздатності у повному обсязі.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом при обізнаності про злочинне походження грошових коштів та майна. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: повторно; за попередньою змовою групою осіб (ч.2 ст.209).