28. Кримінальна відповідальність за не заздалегідь обіцяне приховування злочину.
Стаття 396. Приховування злочину.
Об'єктом злочину є діяльність суду, органів досудового слідства та дізнання із своєчасного виявлення, припинення та розкриття злочинів.
Правосуддя - це діяльність суду, яка здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судовому засіданні у встановленому порядку кримінальних, цивільних та адміністративних справ.
Об'єктивна сторона злочину полягає у заздалегідь не обіцяному приховуванні тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Приховування - умисне приховування громадянином, а також посадовою особою вчинення злочину шляхом подання недостовірних відомостей.Приховування передбачає приховування злочинця, слідів злочину, засобів та знарядь вчинення злочину, факту придбання або збуту майна, здобутого в результаті його вчинення, легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом. Способами приховування можуть зокрема бути: надання злочинцю сховища, транспортних засобів, знищення слідів злочину, перенесення знарядь злочину в інше місце, зміна зовнішнього вигляду злочинця, забезпечення злочинця підробними документами. Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, що спрямовані на приховування тяжкого чи особливо тяжкого злочину.
Суб'єкт злочину - загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у вигляді прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпеку свого діяння, передбачає настання суспільно небезпечних наслідків і бажає їх настання.