13. Крадіжка і її відмінність від грабежу.
Стаття 185. Крадіжка. Об'єктом злочину є права власності на майно будь-яких осіб. Предмет злочину — будь-яке майно, що знаходиться у власності чи володінні юридичної або фізичної особи (будь-які речі або матеріальні цінності).
Об'єктивна сторона злочину — таємне викрадення чужого майна.
Таке викрадення вчиняється непомітно для інших осіб, або винна особа вважає, що робить крадіжку непомітно.Крадіжка вважається закінченою з моменту протиправного вилучення майна, коли винна особа отримала реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним (заховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо).
Суб'єкт злочину — фізична осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом на заволодіння чужим майном. Обов 'язковою ознакою є корисливий мотив.
Змістом умислу винного охоплюється його переконаність у тому, що викрадення ним майна здійснюється таємно від потерпілого, очевидців або осіб, у володінні чи під охороною яких знаходиться майно: за відсутності сторонніх осіб; у їхній присутності, але непомітно для них; у присутності таких осіб і на "їхніх очах", але за умови, що вони не усвідомлюють характеру вчинюваних винним дій; у присутності сторонніх осіб, на потурання яких в силу особливих зв'язків чи стосунків з ними розраховує винний тощо.
Кваліфікованими видами є вчинення крадіжки: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особ-ливо великих розмірах; 5) організованою групою; 6) з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) що завдала значної шкода потерпілому.
Стаття 186. Грабіж. Об'єктом злочину є право власності на майно як фізичних, так і юридичних осіб.
З об'єктивної сторони злочин характеризується відкритим способом викрадення чужого майна, виявляється у формах: 1) відкритого викрадення чужого майна без застосування насильства або погрози його застосування; 2) відкритого викрадення чужого майна із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Відкритим визнається викрадення, що здійснюється у присутності інших осіб, які розуміють протиправний характер дії винного, а він у свою чергу усвідомлює цю обставину. Закінченим злочин вважається з моменту, коли винна особа вилучила майно і має реальну можливість розпорядитися чи користуватися ним.
Суб'єктом злочину може бути осудна особа, яка досягла 14 років.
Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом. Мотив — корисливий. Змістом умислу грабіжника охоплюється усвідомлення того факту, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності — вони мають відкритий для потерпілого або інших осіб характер. При цьому винний ігнорує цю обставину.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою; 6) з проник-ненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) із завданням значної шкоди потерпілому.