60. Групове порушення громадського порядку (ст. 293). Масове заворушення (ст. 294 КК). Хулиганство (ст.296)
1. Об'єктом злочину, передбаченого ст. 293, є порядок поведінки в громадських місцях груп людей. Він є важливим елементом усього громадського порядку. Груповий характер посягання значно підвищує суспільну небезпеку відповідних дій, які при вчиненні однією особою звичайно не ведуть до відповідних наслідків і не тягнуть за собою кримінальної відповідальності (про це свідчить, зокрема, порівняння санкцій ст.
293 та 296).2. Об'єктивна сторона злочину включає в себе як обов'язкові ознаки діяння, наслідки та причинний зв'язок між діянням і наслідками.
Діяння при вчиненні злочину, передбаченого ст. 293, виконується, як правило, шляхом дії і полягає в:
1) організації групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації;
2) активній участі у них.
Наслідки злочину можуть полягати у: 1) грубому порушенні громадського порядку, 2) суттєвому порушенні роботи транспорту, підприємства, установи чи організації.
Причинний зв'язок між поведінкою організаторів та активних учасників групового порушення громадського порядку і наслідками, вказаними в диспозиції ст. 293, характеризується наявністю проміжної ланки - поведінки групи, учасники яких безпосередньо і спричинюють відповідну шкоду. Тому для констатації причинного зв'язку в аналізованому складі злочину слід встановити наявність обох його ланок, довести що: 1) діяння винного викликало відповідну поведінку натовпу; 2) передбачені ст. 293 наслідки спричинені саме груповими діями.
3. Суб'єкт злочину загальний.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом.
Масові заворушення (ст.294)
1. Основним безпосереднім об'єктом масових заворушень є громадський порядок. Додатковим обов'язковим об'єктом цього злочину - залежно від конкретної форми його прояву - є життя та здоров'я особи, конституційні права людини і громадянина, власність, порядок управління або громадська безпека.
2.
Масові заворушення — це завжди дії горби, яка діє стихійно, хоча може бути й керованою цілком, чи в окремих своїх частинах. Така юрба веде себе агресивно. її учасники вчиняють дії, які визнаються злочинами і при їх виконанні однією особою.3. Об'єктивна сторона злочину полягає в;
1) організації масових заворушень;
2) активній участі у них.
Злочин вважається закінченим з моменту початку масових заворушень - вчинення конкретних актів насильства, погромів тощо.
4. Суб'єкт злочину загальний.
5. Суб'єктивна сторона злочину характеризується умислом. Психічне ставлення винного до наслідків, передбачених ч. 2 ст. 294, може характеризуватися умислом або необережністю.
6. Кваліфіковані види злочину мають місце, коли масові заворушення призвели до: 1) загибелі людей; 2) інших тяжких наслідків.
Під загибеллю людей розуміється заподіяння смерті двом або більше особам. До інших тяжких наслідків належать, зокрема, заподіяння одному потерпілому смерті чи хоча б одному тяжкого тілесного ушкодження.
Хуліганство (ст.296 КК)
Родовий об'єкт - громадський порядок та моральні основи життя
Безпосередній об'єкт основний - громадський порядок в сфері суспільно корисної діяльності, спокійних умов роботи, побуту та відпочинку людей
Безпосередній об'єкт додатковий - здоров'я особи, громадська безпека, авторитет органів влади.
Об'єктивна сторона хуліганства характеризується діями, що грубо порушують громадський порядок і супроводжуються особливою зухвалістю винятковим цинізмом.
Хуліганство не обов'язково може вчинятись в громадських місцях, це може бути і в квартирі, і в безлюдному місці тощо. Спрямованість умислу та особливий мотив є основним критерієм відмежування хуліганства та злочинів проти життя і здоров'я особи.
Склад злочину - формальний, оскільки він вважається закінченим з моменту вчинення суспільно небезпечних дій, передбачених диспозицією статті, незалежно від наслідків.
Суб'єкт - фізична, осудна особа якій виповнилось 14 років.
Суб'єктивна сторона - умисна форма вини в вигляді прямого умислу.
Мотив — явна неповага до суспільства, тобто прагнення продемонструвати свою зневагу до загальновизнаних норм і правил поведінки, показати свою зверхність, грубу силу, прагнення самоутвердитись за Рахунок приниження інших осіб чи порушення їхніх інтересів.
Вказаний мотив є обов'язковою ознакою для суб'єктивної сторони хуліганства.
Кваліфікуючі ознаки:
- ч.2 ст.296 КК хуліганство вчинене групою осіб (див.
ч.1 ст. 28 КК)- ч.3 ст.296 КК діє передбачені частинами першою або другою ст.296 КК вчинені:
а) особою, раніше судимою за хуліганство - тобто особою, яка має не зняту чи непогашену судимість за хуліганство;
б) пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського nopядку чи іншим громадянам, які припиняють хуліганські дії.
Опір - активна фізична протидія здійсненню відповідними працівниками своїх обов'язків. Від опору як активної протидії слід відрізняти непокору, яка не є кваліфікуючою ознакою хуліганства і полягає у не виконанні вимог представника влади, громадськості або пересічного громадянина. Опір, який мав місце після припинення хуліганських дій також не є кваліфікуючою ознакою цього злочину.
- ч.4 ст.296 КК із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень.
життю чи здоров'ю громадян.