90. Геноцид (ст. 442).
Безпосередній об'єкт злочину — безпека існування національних, етнічних, расових і релігійних груп.
Об'єктивна сторона цього злочину характеризується як діяння, спрямоване на повне або часткове знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом: 1) позбавлення життя членів такої групи; 2) заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень; 3) створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення; 4) скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі; 5) насильницька передача дітей з однієї групи в іншу.
Аналогічне визначення геноциду передбачене у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього від 9 грудня 1948 р.Створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, може виражатися у позбавленні групи продуктів харчування чи інших життєво важливих засобів існування, обмеженні або позбавленні медичної допомоги, створенні небезпечних для життя екологічних умов, насильницькому переселенні в місця, не придатні для проживання тощо.
Скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі — це насильницька стерилізація, кастрація або контрацепція, заборона шлюбних союзів між членами однієї групи, примушування до аборту або створення життєвих умов, які сприяють збільшенню кількості вимушених абортів тощо.
Насильницька передача дітей з однієї групи в іншу означає їх передачу в іншу національну, етнічну, расову чи релігійну групу, вчинену всупереч волі батьків або осіб, які їх замінюють, і поєднану із застосуванням фізичного або психічного насильства.
Кваліфікація геноциду не залежить від того, вчинений він у мирний чи у військовий час.
Цей злочин вважається закінченим: у перших двох формах — з моменту настання наслідків у вигляді відповідно біологічної смерті та тяжких тілесних ушкоджень, а в інших формах — коли вчинені зазначені діяння. Однак у будь-якому випадку розв'язання цього питання не залежить від того, чи наступили фактично наслідки у вигляді знищення національної, етнічної, расової чи релігійною групи як такої.
Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом і метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
Суб'єктом злочину може бути будь-яка особа.
У частині 2 ст. 442 передбачена відповідальність за публічні заклики до геноциду, а також виготовлення матеріалів із закликами до геноциду з метою їх розповсюдження або розповсюдження таких матеріалів.
Основні поняття у цьому складі злочину визначаються аналогічно пропаганді війни (ст. 436).
Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 442 — позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічне позбавлення волі; за ч. 2 ст. 442 — арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк до п'яти років.