7.Добровільна відмова та діяльне каяття, їх правові наслідки.
Згідно із ч.1 ст.17 КК добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до злочину або замаху на злочин, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення злочину до кінця.
Ознаки добровільної відмови:
1) остаточне припинення особою готування до злочину або замаху на злочин;
2) відмова від вчинення злочину за власною волею особи;
3) наявність у особи усвідомлення можливості довести злочин до кінця.
Правові наслідки добровільної відмови. Відповідно до ч.2 ст.17 КК особа, яка добровільно відмовилася від доведення злочину до кінця, підлягає кримінальній відповідальності лише у тому разі, якщо фактично вчинене нею діяння містить склад іншого злочину.
Дійове каяття при вчиненні злочину - це такі дії особи, які свідчать і про осуд нею, вчиненого злочину і про прагнення загладити його наслідки.
Види дійового каяття:
1) запобігання шкідливих наслідків вчиненого злочину;
2) відшкодування заподіяного збитку або усунення заподіяної шкоди;
3) сприяння розкриттю злочину;
4) з'явлення із зізнанням (явка з повинною);
5) інші подібні дії, що пом'якшують наслідки вчиненого злочину і відповідальність за нього.
Дійове каяття
1) можливе як при незакінченому та і при закінченому злочині;
2) може виявлятися тільки в діях (активній поведінці);
3) може бути як в умисних злочинах (при прямому і непрямому умислі), так і в необережних (при злочинній самовпевненості і недбалості);
4) при дійовому каятті склад зпочину має місце і тому найчастіше воно розглядається, як обставина, що пом'якшує покарання
Добровільна відмова
1) можлива лише при незакінченому злочині;
2) може виявлятися як в діях так і бездіяльності;
3) можлива лише при злочинах вчинених з прямим умислом;
4) при добровільній відмові особа ; звільняється від кримінальної відповідальності саме внаслідок добровільної відмови від вчинення злочину, що свідчить про від сутність в її діях складу злочину.