Законність та правопорядок
Законність — це правовий режим точного виконання чинних законів усіма
суб'єктами права; режим, за якого забезпечуються права і виконуються
обов'язки людиною, державою і громадянським суспільством.
Основнимизасадами законності вважають: зверхність закону в системі нормативних
актів; найвища юридична сила належить Конституції України. Єдина
законність означає, що на всій території України закон однаковою мірою
повинен діяти стосовно до всіх суб'єктів права. Незаперечність закону в
соціальній практиці характеризується тим, що ніхто не може скасувати закон,
окрім органу, який його прийняв. Реальний характер законності має місце
тоді, коли вимоги закону не тільки проголошуються, а й впроваджуються в
життя. Забезпечення прав людини. Одним із важливих принципів законності є
ідея здійснення законів в інтересах людини і для забезпечення її прав.
Невідворотність відповідальності за правопорушення. Кожне скоєння
правопорушення має тягти за собою відповідальність винної особи.
Взаємозв'язок законності й доцільності. Закони повинні встановлювати все,
що доцільно, забороняти все, що недоцільно. Взаємозв'язок законності й
культурності. За відсутності єдиної законності нема й культурності. Ці два
поняття обумовлюють одне одного. Взаємозв'язок законності й справедливості.
Не тільки сам закон, а й способи його здійснення, а також його втілення в
повсякденне життя мають спиратися на справедливість. Результатом законності
визнають правопорядок. Це — реалізовані правові норми в системі суспільних
відносин, у яких діяльність суб'єктів права є правомірною. Правопорядкові
притаманні такі вимоги: непорушення загальноправових заборон; безперешкодне
здійснення правового становища людини і громадянина, реалізація учасниками
правовідносин суб'єктивних прав і виконання юридичних обов'язків;
невідворотність юридичної відповідальності правопорушників у разі
невиконання обов'язків, порушення прав і законних інтересів. Із законністю
і правопорядком тісно пов'язані такі юридичні категорії, як суспільний
порядок, громадський порядок, дисципліна. Суспільний порядок — реальний
порядок суспільних відносин, що відповідають не тільки нормам права, а й
іншим соціальним нормам. Громадський порядок — порядок у громадських
місцях. Дисципліна — своєчасне і точне виконання вимог, що випливають із
нормативних та індивідуально-правових актів, норм. Отже, законність, як
режим відповідності суспільних відносин чинним законам що утворюється
завдяки їх здійсненню суб'єктами права, характеризується правопорядком.