Систематизація законодавства України
Систематизація законодавства - діяльність із впорядкування та вдосконалення
нормативних актів, приведення їх до певної внутрішньої узгодженості через
створення нових нормативних актів чи збірників.
У систематизаціїрозрізняють кодифікацію та інкорпорацію. Інкорпорація — вид систематизації
нормативних актів, який полягає у зведенні їх у збірниках у певному порядку
без зміни змісту. Критерії систематизації: хронологічний або алфавітний
порядок, напрямок діяльності, сфера суспільних відносин, тематика наукового
дослідження тощо. Види інкорпорації — за юридичним значенням (офіційна,
неофіційна); за обсягом (загальна, галузева, міжгалузева, спеціальна); за
критерієм об'єднання (предметна, хронологічна, суб'єктивна). Різновидом
інкорпорації є консолідація, внаслідок якої створюються нові нормативні
акти. Нормативні приписи розміщуються в логічному порядку після редакційної
обробки зміни не вносяться. Кодифікація — вид систематизації нормативних
актів, що мають спільний предмет регулювання, який полягає в їх змістовній
переробці (усунення розбіжностей і протиріч, скасування застарілих норм) і
створенні зведеного нормативного акта. Різновидами кодифікації є кодекс,
статут, положення. Кодекс — акт, який забезпечує правове регулювання певної
сфери суспільних відносин і має структурний розподіл на частини що певною
мірою відображають зміст тієї чи тієї галузі законодавства. У
сучасному законодавстві України існують: Кримінальний кодекс, Кодекс про
адміністративні правопорушення, Кодекс про шлюб та сім'ю, Земельний кодекс,
тощо. Статути, положення — кодифікаційні акти, в яких визначається статус
певного виду державних організацій і органів. До них не належать положення
про індивідуально визначені органи, що не мають загального характеру.