Припинення зобов’язань
Згідно з Цивільним кодексом України зобов'язання припиняються: виконанням;
зарахуванням; якщо боржник і кредитор — одна особа; за угодою сторін;
унаслідок зміни плану; за неможливістю виконання; зі смертю громадянина або
з ліквідацією юридичної особи.
Зобов'язання припиняється виконанням,проведеним як належить. Якщо боржник видав кредиторові в посвідчення
зобов'язання борговий документ, то кредитор, приймаючи виконання, мусить
повернути цей документ, а в разі неможливості повернення — зазначити про це
в розписці, що ним видається. Розписка може бути замінена написом на
борговому документі, що повертається. Знаходження боргового документа у
боржника посвідчує припинення зобов'язання, поки не доведено іншого. За
відмови кредитора видати розписку, повернути борговий документ або
зазначити в розписці неможливість його повернення боржник має право
затримати виконання. У цьому випадку кредитор вважається таким, що
прострочив. Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної
вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений
моментом витребування. Для зарахування досить заяви однієї сторони. Не
допускається зарахування вимог: • стосовно яких минув строк позовної
давності; про покриття шкоди, викликаної ушкодженням здоров'я або
заподіянням смерті; про довічне утримання; в інших випадках, передбачених
законом. Зобов'язання припиняється, якщо боржник і кредитор — одна особа.
Якщо згодом цей збіг припиняється, зобов'язання виникає знову. Зобов'язання
припиняється за угодою сторін, зокрема за угодою про заміну одного
зобов'язання іншим між тими самими особами. Зобов'язання між організаціями
підлягає припиненню або зміні сторонами в установленому порядку, якщо
підстави, на яких зобов'язання основане, змінені розпорядженням,
обов'язковим для обох сторін. Зобов'язання припиняється за неможливістю
виконання, якщо вона спричинена обставинами, за якими боржник не
відповідає. Зобов'язання припиняється зі смертю боржника, якщо виконання не
може бути проведено без особистої участі боржника. Зобов'язання
припиняється зі смертю кредитора, якщо виконання провадиться особисто для
кредитора. Зобов'язання припиняється з ліквідацією юридичної особи
(боржника або кредитора). Законодавством України виконання зобов'язання
ліквідованої юридичної особи може бути покладено на іншу юридичну особу.