Поняття та джерела цивільного права

Цивільне право — одна з провідних галузей національного права України,

Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується

предметом і методом правового регулювання.

цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-

правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: Майновими відносинами

є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням,

користуванням і розпорядженням майном. Особисті немайнові відносини

індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею її

особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь,

гідність, ім'я та авторство) Цивільно-правовий метод характеризується

такими ознаками: юридичною рівністю сторін; диспозитивністю сторін, на

підставі чого сторонам надається право визначати їхні взаємовідносини на

власний розсуд вирішення майнових спорів через загальний суд, арбітражний

чи третейський суд" наявністю майнової відповідальності сторін. цивільне

право являє собою сукупність норм права, які регулюють майнові та особисті

немайнові відносини, що складаються в суспільстві між фізичними і

юридичними особами та іншими соціальними утвореннями на засадах юридичної

рівності сторін. Система цивільного права України визначає розміщення його

складових у певній системі, обумовленій взаємозв'язком її елементів —

юридичних норм та інститутів. Нові ринкові відносини потребують

радикального оновлення правової бази, в тому числі й цивільного

законодавства. Нині систему цивільного законодавства складають законодавчі

та інші нормативні акти, що містять цивільно-правові норми. Основні засади

цивільно-правового регулювання товарно-грошових відносин визначаються

Конституцією України. Зокрема, вперше в Основному Законі нашої держави

закріплено право приватної власності: "Кожен має право володіти,

користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї творчої,

інтелектуальної діяльності. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть

користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно

до закону.

Право приватної власності є непорушним". Законодавчі акти України мають

деталізувати й розвивати конституційні положення. Зокрема, на регулювання й

розвиток цивільно-правових відносин спрямовані: Закон України "Про

власність" "Про підприємництво" "Про цінні папери і фондову біржу" Серед

інших нормативних актів, які містять цивільно-правові норми, є укази

Президента України постанови й розпорядження Уряду України а також

положення, інструкції, накази та інші відомчі нормативні акти, які

стосуються майнових та особистих немайнових відносин, що приймаються

міністерствами й відомствами України. Центральне місце в системі цивільного

законодавства належить Цивільному кодексу України, Цивільний кодекс України

є однією з форм кодифікації цивільного законодавства і являє собою єдиний

законодавчий акт, у якому систематизовано цивільно-правові норми. Він

складається з Загальної та Особливої частин. Загальна частина криє в собі

таке: основні положення; особи (громадяни та юридичні особи); угоди;

представництво й довіреність; позовна давність. Особлива частина охоплює

такі інститути: право власності зобов'язальне право авторське право; право

на відкриття; право на винахід, корисну модель, промисловий зразок, знак

для товарів і послуг, раціоналізаторську пропозицію; спадкове право;

правоздатність іноземних громадян та осіб без громадянства, а також

застосування цивільних законів іноземних держав і міжнародних договорів.