Поняття та джерела трудового парва
Життя людини в суспільстві тісно пов'язане з її трудовою діяльністю,
спрямованою загалом на отримання й використання матеріальних благ. трудове
право — окрема галузь права України, яка регулює відносини, що виникають у
процесі реалізації особою права на працю.
Трудове право являє собоювнутрішньо єдину, цілісну систему загальнообов'язкових правил поведінки, що
регулюють трудові, а також деякі інші, тісно зв'язані з трудовими,
відносини найманих працівників. Трудове право є стабільною, давно
сформованою галуззю права зі своєю величезною нормативною базою, яка й
визначає основне джерело трудового права — нормативно-правові акти. До них
відносять Конституцію України, Закони України "Про зайнятість населення",
"Про колективні договори і угоди", "Про охорону праці", , Кодекс законів
про працю, "Про відпустки", "Про встановлення величини вартості межі
малозабезпеченості та розміру мінімальної заробітної плати", "Про порядок
вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та інші, Особливим
джерелом трудового права є міжнародні договори. Перелік джерел трудового
права цими актами не закінчується. У трудових колективах також здійснюється
нормотворча робота — прийняття локальних норм, до яких можна віднести
Правила внутрішнього трудового розпорядку, Положення про преміювання,
колективні договори, накази. Найвищою формою систематизації законодавства
вважається кодифікація. Норми трудового права мають таку форму
систематизації — Кодекс законів про працю Він є найзмістовнішим нормативно-
правовим актом, що регулює трудові відносини працівників. Кодекс містить
норми, що регулюють завдання, права та обов'язки учасників трудових
правовідносин; особливості регулювання праці деяких категорій працівників;
закріплює норми про порядок укладання, зміст, форму колективних договорів
між профспілковим комітетом від імені трудового колективу та власником або
уповноваженим ним органом та ін.