Органи які розглядають індивідуальні трудові спори

Індивідуальні трудові спори — непорозуміння між працівником і власником

(уповноваженим ним органом), що виникли в трудових правовідносинах. Чинне

трудове законодавство передбачає два органи, які мають право розглядати

трудові спори.

суди. КТС обираються загальними зборами (конференцією) трудового колективу

підприємства, установи, організації з кількістю працюючих не менш як 15

осіб. Порядок обрання, чисельність, склад і строк повноважень комісії

визначаються загальними зборами (конференцією) трудового колективу

підприємства, установи, організації. Кількість робітників у складі комісії

з трудових спорів підприємства не може бути меншою від половини її складу.

Чинним трудовим законодавством установлено перелік спорів, що можуть

розглядатися в КТС і що розглядаються в судах. Наприклад, відповідно до

Кодексу законів про працю КТС є обов'язковим первинним органом із розгляду

трудових спорів, за винятком спорів, що безпосередньо розглядаються в судах

в районних (міських) судах розглядаються трудові спори за заявами:

працівника чи власника коли вони незгодні з рішенням КТС; прокурора,

якщо він уважає, що рішення КТС суперечить чинному законодавству;

працівника підприємства, установи, організації, де комісії з трудових

спорів не обираються; працівника про поновлення на роботі керівника,

головного бухгалтера підприємства, а також службових осіб митних органів і

державних податкових адміністрацій, яким присвоєно персональні звання,

службових осіб державної контрольно-ревізійної служби та органів державного

контролю за цінами; власника про відшкодування працівниками матеріальної

шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації; працівників у

питанні застосування законодавства про працю. працівників, запрошених на

роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації;

молодих спеціалістів, які закінчили вищий навчальний заклад вагітних жінок,

жінок, які мають дітей віком до трьох років або дитину-інваліда, а одиноких

матерів — за наявності дитини віком до 14 років; виборних працівників після

закінчення строку повноважень; працівників, яким надано право поворотного

прийняття на роботу; інших осіб, з якими власник зобов'язаний укласти

трудовий договір. Працівник може звернутися з заявою про вирішення

трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду в тримісячний

строк од дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення

свого права, а в справах про звільнення — в місячний строк од дня вручення

копії наказу про звільнення або від дня видачі трудової книжки. Для

звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях

стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству,

установі, організації, встановлюється строк в один рік од дня виявлення

заподіяної працівником шкоди.