Місце та роль права в системі соціальних норм
Соціальні норми — це загальні правила поведінки людей у суспільстві, що
зумовлені об'єктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової
діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються
різноманітними засобами соціального впливу.
Залежно від способу їхутворення й забезпечення соціальні норми класифікують як Юридичні (правові)
норми — загальнообов'язкові, правила поведінки, що встановлені державою,
охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-
правових актах. Моральні норми — правила поведінки, що базуються на
моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе,
гуманне й негуманне, а забезпечуються насамперед внутрішньою переконаністю
та силою громадської думки. Корпоративні норми — правила поведінки, що
встановлюються й забезпечуються політичними партіями, громадськими
організаціями та іншими об'єднаннями людей. Звичаї чи традиції — правила
поведінки, що історично склались і увійшли у звичку людей. Аби показати, що
право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та
інших соціальних норм. Так, правові норми, що у своїй сукупності утворюють
право: виникають разом із виникненням держави; встановлюються чи
санкціонуються державою; виражають волю керівної частини суспільства;
утворюють внутрішньо узгоджену цілісність; існують у суспільстві як одна
система норм; формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов'язків;
правила поведінки формально визначені за змістом; мають певні форми
зовнішнього виразу; мають точно визначені межі дії; забезпечуються
державним примусом та іншими засобами. Інші соціальні норми, що утворюють
систему соціального регулювання: існують у будь-якому суспільстві;
встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами; виражають волю
різноманітних частин населення; можуть існувати й безсистемно, не будучи
внутрішньо узгодженими; існують у вигляді самостійних систем нормативного
регулювання; виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через
загальні принципи, цілі, гасла; зазвичай позбавлені формальної
визначеності; можуть виражатись у будь-яких, формах; не завжди мають точно
визначені межі дії; забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням,
моральним, громадським впливом. Право, як особливий вид соціальних норм,
відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою,
напрямками впливу на суспільні відносини.