Гарантія та порука – як засіб забезпечення зобов’язань

По договору поручительства поручитель обязывается перед кредитором другого

лица отвечать за исполнение последним своего обязательства в полном объеме

или в части. Перед кредитором в равной степени отвечают как главный

должник, так и поручитель, т.е кредитор фактически получает еще одного

должника.

наличие как минимум 3-х участников: кредитора, должника и поручителя.

Возможны обязательства, в которых в качестве поручителя выступает не одно

лицо. Лица, совместно давшие поручительство отвечают перед кредитором

солидарно, если иное не установлено договором поручительства. По договору

гарантия одна организация (гарант) принимает на себя обязанность нести

имущественную ответственность I перед кредитором другой в обеспечение

погашения задолженности. Гарантия имеет черты сходства с поручительством.

Как и в поручительстве, здесь участвуют 3 лица: кредитор, должник и гарант,

который обязуется погасить за счет своих средств денежный долг вместо

должника перед кредитором в случае отсутствия у должника собственных

средств. Но в отличии от поручительства при гарантии наступает

субсидиарная, я не солидарная ответственность гаранта. Как особый способ

обеспечения исполнения обязательств гарантия может иметь место лишь во

взаимоотношениях между организациями. За договором поруки поручник

зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею

свого зобов'язання в повному обсязі або в частині. Порука може

забезпечувати лише дійсну вимогу. Договір поруки має бути укладений у

письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність договору

поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а

також коли кредитор протягом трьох місяців од дня настання строку

зобов'язання не пред'явить позову до поручника. Якщо строк виконання

зобов'язання не зазначено або визначено моментом вимоги, то за відсутності

іншої угоди відповідальність поручника припиняється після закінчення одного

року від дня укладення договору поруки. Коли зобов'язання виникають щодо

погашення заборгованості між організаціями, способом забезпечення виконання

зобов'язання може виступати гарантія, що видається іншими організаціями

стосовно забезпечення його виконання. При цьому на гарантію поширюються

правила щодо встановлення та припинення поруки, якщо інше не встановлено

законодавством.