19. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА ДО ВОЛОДИМИРА,
- Смертю Ярополка закінчується перший нідтшюк історії руської держави, який можна назвати суто-варяжським. Державне життє було лише в перших починах: князь і дружина, — то його головні складники; війна, грабіж, слава, бенкети, вибираннє дани -- то головні державні чинности; сміливість і щедрість князя, хоробрість і вірність дружини — то головні чесноти того часу.
Міжнародні взаємини — то обмін товарами на головнім світовім ринку у Царгороді. Комуникація і воєнна техника звя- зані тісно з водою — ріками і морем. .Національно складалася держава з двох чн радше трьох чужих елементів: пануючого германського і підданого словянського і финського. Перший був корінний „руський" і мова їх звалася „руською" у протнелавленню до „словінської". Зілляннє сих обох понять почалося наперед у Київщині серед племени Полян, а звідси поширювалося дальше. При кінци сеї епохи ассимилація варяжського елементу поступила вже сильно вперед, головно у тих, що здавна були вже на Україні. Ha княжім дворі говорено по словянськи вже у першій половині X в., чого доказом словянське імя Святослава.
Простір держави вийшов дуже небогато поза сточища Дніпра і Волхви,- цікаво, що наперед почав поширюватися на схід на верхівя Волги і Оки. Ta найбільше характеристичне — то тяготіннє до Чорного моря, до Думаю і lJap- городу, тяготіннє — умовлене господарськими (торговельними) і культурними обставинами. Ta великою перепоною у сім напрямі була дикість степу поміж морем і заселеними частинами України. Степовики, найпаче від упадку Хозарії, держали неначе у постійній блокаді південні межІ руської держави, яка не була здібна до тревалого проломаиня її. He було до того сили та й самого зрозуміння справи. Скілько то сил, енергії і людей пішло на далекі походи иа
Чорне і Каспійське море, у Малу Азію, за Дунай, на Волгу, під Кавказ, у. Персію і т. ин. задля грабування, жажди пригод і слави, задля руйнування одинокого охоронного валу зі сходу, яким була Хозарія! Вся та енерґія, вложена в обезпеченнє і культуру лугів і степів, булаб безмірно більше принесла користи і навіть „слави“, ніж усі походи в далекі землі.
V. Вододищф I І ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ.
20.