Вирішити ситуації
Громадянка України Величко і громадянин Швеції Сендвейст подали до одного із органів РАЦС м. Києва за місцем проживання Величко заяву про укладення шлюбу. При цьому Сендвейст пред’явив документ, який посвідчує його особу, без офіційного затвердженого перекладу його українською мовою.
Довідку про сімейний стан чи будь-які інші документи, що засвідчують його сімейне становище, він не надав. У зв’язку з цим працівниками РАЦС було запропоновано громадянину Сендвейсту пред’явити довідку, видану уповноваженими органами Швеції і легалізовану у відповідній консульській установі України, про те , що він не перебуває у шлюбі, а також зробити і нотаріально завірити її переклад.Чи правомірна ця вимога? Які документи необхідно пред’явити іноземним громадянам при державній реєстрації укладення шлюбу з громадянами України на території України?
***
В січні 2004 р. громадянин України Лисогір, знаходячись у відпустці в Іспанії познайомився із громадянкою України Ханик, що також відпочивала там як туристка. Через декілька днів Лисогір і Ханик за взаємною згодою уклали шлюб за релігійним обрядом, що відповідає іспанському законодавству. У зв’язку із завершенням відпочинку Лисогір і Ханик повернулися до Києва, де почали проживати у квартирі Лисогора, вважаючи себе чоловіком і дружиною. Повторно реєструвати шлюб у органах РАЦС вони не стали. Через півроку їх відносини зіпсувалися і Ханик від’їхала до м. Хмельницького до батьків. Після цього Лисогір вважав, що їх стосунки з Ханик були несерйозними, а шлюб, укладений в Іспанії не може мати ніякого значення.
В травні 2004 р. він зареєстрував шлюб з громадянкою Долинай в органі РАЦС за місцем проживання. Через три місяці Лісогір трагічно загинув в результаті автокатастрофи. Претендуючи на спадщину, Ханик подала до суду заяву щодо визнання шлюбу Лісогора та Долинай недійсним, пред’явивши в обґрунтування позову документи про укладення шлюбу між нею та померлим раніше в Іспанії.
Чи допускається можливість укладення шлюбу між громадянами України за кордоном за нормами іноземного законодавства? Яке рішення має прийняти суд за позовом Ханик?
***
Громадянин Республіки Бєларусь Гара, що постійно проживає в м. Могильові і громадянка України Аранжій, що проживає в м. Києві, вирішили укласти шлюб , але між ними виник спір щодо місця реєстрації укладення шлюбу. В результаті спору Аранжій дала згоду подати заяву про державну реєстрацію укладення шлюбу за місцем проживання майбутнього чоловіка. При цьому обов’язковою умовою вона висунула вимогу про дотримання відділом РАЦС м. Могильова українського законодавства про укладення шлюбу.
Чи є правомірною вимога Аранжій? Законодавством якої держави (Республіки Бєларусь чи України) слід керуватися в даній ситуації? Які умови укладення шлюбу встановленні Конвенцією про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах для громадян держав – членів СНД?
***
Після реєстрації в 1975 р. в Києві шлюбу між Амбріз та Ізай подружжя обрали місцем свого проживання м. Алма-Ату, де у них у 1976 р. народився син Микола. В 1979 р. подружжя розірвало шлюб й Ізай разом із сином повернулася жити до Києва. До досягнення сином повноліття Амбріз сплачував аліменти на його утримання, продовжуючи жити в м. Алма-Аті з новою сім’єю. В 1999 р. їх син Микола закінчив інститут, після чого одружився і став жити окремо від матері, а з батьком взагалі не підтримував жодних відносин на протязі довгого часу. В 1998 р. Амбріз, що прийняв громадянство Республіки Казахстан, відчув погіршення стану здоров’я, в зв’язку з чим звільнився з роботи і опинився у скрутному матеріальному становищі. На його листи до сина з проханням надати можливу допомогу останній відповів відмовою, мотивуючи це відсутністю між ними родинних почуттів. У зв’язку з цим Амбріз приїхав до Києва, де за місцем проживання сина подав позов до суду щодо стягнення з нього аліментів на свою користь, при обґрунтуванні своєї вимоги надав необхідні документи про свою непрацездатність та необхідність матеріальної підтримки.
Яке законодавство буде застосовуватися судом при розгляді позову громадянина Амбріза? Чи є підстави для задоволення позову щодо стягнення аліментів із сина на користь батька?
***
З липня 1997 р.
подружжя Танцюра, що були громадянами України, працювали в одній туристичній фірмі у Франції, де постійно проживали, лише подеколи наїжджаючи до Києва у службових справах. В середині 2003 р. відносини між ними зіпсувалися, в зв’язку з чим у вересні 2003 р. р. вони розірвали шлюб у суді за місцем проживання відповідно до вимог французького законодавства. Після цього чоловік - Танцюра А. повернувся до Києва, а його колишня дружина – Танцюра Г. залишилася жити у Франції. В травні 2004 р. Танцюра вирішив укласти новий шлюб з громадянкою Цвілик. При поданні заяви до відділу РАЦС він пред’явив перекладене українською мовою рішення французького суду про розірвання попереднього шлюбу, легалізоване у встановленому порядку. Однак, завідуючий відділу РАЦС вважав ці документи недостатніми і настоював на оформленні розірвання шлюбу на території України у в відповідності із законодавством України.Чи правомірна вимога завідуючого відділу РАЦС? Чи допускає закон розірвання шлюбу між громадянами України за межами України в компетентному органі у відповідності з законодавством іноземної держави?
***
Громадянка України Худолій тривалий час перебувала у фактичних шлюбних стосунках з громадянином Молдови Божинаром, внаслідок чого у неї за місцем постійного проживання у Києві народилась позашлюбна дитина. Божинар, що знаходився у Києві у тривалому службовому відрядженні, відмовлявся від реєстрації шлюбу та встановлення свого батьківства в органах РАЦС, а потім взагалі від’їхав до Кишинева і перестав відповідати на листи Худолій. Впевнившись, що Божинар не збирається одружуватися із нею і надавати їй матеріальну допомогу у вихованні дитини, Худолій подала позов до суду за місцем свого проживання і заяву про встановлення батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини.
Чи підлягає задоволенню позов Худолій? Законодавством якої держави (Республіки Молдова чи України) потрібно керуватися суду при розгляді заяви Худолій щодо встановлення батьківства та стягнення аліментів на дитину? Суд якої держави є компетентним у справі щодо встановлення батьківства, якщо батьки дитини є громадянами різних країн і проживають у різних державах СНД? Як регламентуються питання про встановлення батьківства та стягнення аліментів на дітей Конвенцією про правову допомогу і правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах у відносинах громадян держав – членів СНД?
***
В 1998 р.
громадянин Росії Сібірцев одружився з громадянкою України Гайдай, після чого подружжя стало проживати за місцем постійного проживання Сібірцева у м. Єкатеринбурзі. Після реєстрації шлюбу Гайдай взяла прізвище чоловіка, однак, громадянства не змінила. В 2004 р. р. Сібірцеви вирішили всиновити малолітнього племінника дружини, що залишився сиротою, був громадянином України і проживав у м. Тернополі; вони звернулися за необхідними роз’ясненням до органу управління освітою за місцем свого проживання. В органі управління освітою подружжю Сібірцевим роз’яснили, що вони повинні отримати згоду на усиновлення самої дитини від компетентного державного органу України, після чого направити всі необхідні документи за місцем проживання усиновлюваного до м. Тернополя для прийняття остаточного рішення у відповідності із законодавством України.Чи вірні роз’яснення надані подружжю Сібірцевих в органі управління освітою? Законодавством якої країни (Росії чи України) слід керуватися у даному випадку? Установи якої держави (Росії чи України) компетентні вирішувати питання про усиновлення в даній ситуації? Який порядок і умови усиновлення неповнолітніх дітей за участі громадян держав – членів СНД ( при відповіді слід послатися на ст.37 Конвенції )?