Вирішити ситуації
Г.Оксамитна звернулася з позовом до суду про розірвання шлюбу з Ф.Оксамитним і поділ спільно нажитого майна. Відповідач заявив в судовому засіданні, що позивачка в перелікові речей, що підлягають поділу, не зазначила відеотехніку, м’які меблі та килим, подаровані їм на весілля її батьками.
На що Оксамитна пояснила суду, що названі речі – це її придане. Суд встановив, що ці речі були подаровані подружжю в день весілля у присутності гостей, але договору дарування батьки не оформляли.Як вирішити спір? (слід послатися на норми закону).
***
А.Палисвіт подав позов до колишньої дружини М.Дашко щодо поділу майна, спільно набутого ними під час перебування у шлюбі. В позовній заяві він вимагав, щоб йому присудили половину всього майна і одночасно залишили весь відкритий на його ім’я грошовий вклад у комерційному банкові на сумі 30 тис. грн., оскільки його колишня дружина за 8 років подружнього життя ніде не працювала, займалася веденням домашнього господарства. Дітей у них немає. В свою чергу Дашко подала позов щодо визнання за нею права на пай в ЖБК, в квартирі якого вона з проживала з Палисвітом (пай був виділений на його ім’я і три роки тому повністю оплачений), посилаючись на те, що оплата цього паю здійснена за рахунок коштів, подарованих їй її батьками. Вона також вимагала виключити зі списку майна, що підлягає поділу, її хутряне пальто, шкіряну куртку, а також золоті прикраси, подаровані їй колишнім чоловіком.
Розберіть вимоги сторін. Як вирішити спір між колишнім подружжям?
***
С.Смерека звернулася до суду з позовом до колишнього чоловіка Ю.Смереки, в якому просила визнати за нею право власності на автомобіль. При цьому зазначила, що автомобіль був придбаний під час шлюбу з відповідачем, але не на спільні кошти. Так, 15 тис.грн. були надані її матір‘ю Потапчук, а 5 тис.грн. були отримані в борг від тітки відповідача.
Цей борг був виплачений особисто позивачкою із коштів, які вона одержала в спадщину ще до укладення шлюбу з Ю.Смерекою.Чи підлягає позов задоволенню? Які докази можуть бути надані позивачкою в підтвердження своєї вимоги?
***
М.Шиян у березні звернулася до суду з позовом до М.Касіяна. В обгрунтування позову вона зазначила, що після розірвання в 1995 р. шлюбу з її чоловіком Касіяном вона продовжувала жити з ним однією сім’єю і вести спільне господарство. В 1998 р. з метою спільного користування вони придбали автомобіль “Жигулі”. Після смерті в січні 1999 р. Касіяна його син від першого шлюбу О.Борисенко оформив право спадкування на автомобіль і відмовився добровільно виплатити компенсацію за її долю в спільному майні подружжя.
Суддя відмовив М.Шиян у задоволенні позову, посилаючись на те, що нею пропущений строк позовної давності для пред’явлення претензій до Борисенка.
Чи правильно діяв суд? Які норми права слід застосовувати при вирішенні спору між М.Шиян та Борисенко? Які обставини потрібно було з’ясувати суду за позовом?
***
До суду звернулася О.Ванчишина з позовом до колишнього чоловіка В.Ванчишина щодо поділу майна на суму 84 тис. грн. Позивачка просила збільшити її долю в спільному майні у зв’язку з тим, що з нею залишилось двоє дітей (8 і 14 років). Окрім того, позивачка просила виділити їй із спірного майна автомобіль та гараж, оскільки діти потребують літнього відпочинку і, маючи автомобіль, вона змогла б вивозити їх за місто.
Відповідач позов визнав частково і зазначив, що із спільного майна, що підлягає поділу, повинні бути виключені автомобіль та гараж (загальною вартістю 25 тис. грн.), оскільки вони були придбані на отримані ним авторські винагороди за опубліковані наукові праці.
Одночасно чоловік просив суд включити до списку майна, що підлягає поділу, жіночі ювелірні прикраси із золота та срібла, які залишилися у позивачки.
Чи є автомобіль та гараж особистим майном Ванчишина? Чи належать поділу як спільне сумісне майно подружжя жіночі ювелірні прикраси, придбані за рахунок спільних коштів подружжя (коштів одного із подружжя) під час шлюбу? Чи підлягає задоволенню вимога позивачки щодо збільшення її долі в спільному сумісному майні? Як повинен бути вирішений спір між Ванчишиними?
***
Майбутнє подружжя Дубанич при укладенні шлюбного договору вирішили відмовитися від обов’язку щодо взаємного утримання у разі розірвання шлюбу, встановивши, що аліментних зобов’язань один перед одним у них не буде незалежно від підстав розлучення.
Однак, нотаріус відмовився посвідчити їх шлюбний контракт, заявивши, що він не відповідає вимогам закону.Дайте оцінку діям нотаріуса. Чи має право подружжя при укладанні шлюбного договору передбачати відмову від взаємної матеріальної підтримки у випадку розірвання шлюбу?
***
Подружжя Далибожик перебували у шлюбі з 1985 р. до січня 2004 р. У травні 2004 р. дружина звернулася до суду з позовом щодо стягнення з колишнього чоловіка коштів на своє утримання в розмірі чотирьох мінімальних розмірів зарплати, оскільки вона стала непрацездатною (інвалід 2 групи), а пенсії по інвалідності їй не вистачає. В заяві позивачка зазначила, що у відповідача високооплачувана робота і він в змозі надавати їй утримання. Інвалідність жінки була визначена в березні 2004 р. у встановленому порядку за результатами медико-санітарної експертизи.
Чи підлягає позов задоволенню? В якому розмірі можуть бути стягнені аліменти на її утримання? За наявності яких обставин суд може звільнити відповідача від сплати аліментів на утримання колишньої дружини?
***
Громадянка Василиха звернулася до юридичної консультації за допомогою. Олексин - чоловік, з яким вони прожили однією сім‘єю 4 роки, помер. Шлюбу вони не реєстрували, оскільки вважали це простою формальністю, проте прожили всі роки дружно, у злагоді, вели спільне господарство. Кожен з них мав хороший доход і вони придбали разом кілька цінних речей, в тому числі, двокімнатну квартиру та авто. На ім‘я Олексина було відкрито рахунок в банкові, куди вони вносили спільні кошти. Після смерті чоловіка Василиха була впевнена, що вона є єдиним спадкоємцем Олексина. Однак, з‘ясувалося, що Олексин свого часу був одружений і незалежно від того, що фактичні шлюбні стосунки з колишньою дружиною припинилися, офіційно шлюб не було розірвано. Жінка, з якою було зареєстровано шлюб, дізнавшись про смерть Олексина, подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини як його дружина.
Яку пораду Ви б надали громадянці Василині як юрисконсульт? Чи має вона право на майно, нажите спільно з Олексиним? Чи можливе застосування для вирішення цієї ситуації норм сімейного законодавства України? Чи обов‘язково будуть застосовуватися норми Сімейного кодексу України? Норми яких законодавчих актів слід застосувати?
Чи зміниться відповідь юрисконсульта, якщо припустити, що Василиха та Олексин прожили разом більше 10 років?