2.6.1. Методичні поради до вивчення теми
Недійсність шлюбу означає анулювання юридичних наслідків, які типово зумовлюються укладенням шлюбу дійсного. Деякими фахівцями недійсність шлюбу розглядається як сімейно-правова санкція за порушення передбачених законом умов укладення шлюбу.
Вона застосовується лише у випадках, коли мали місце суттєві порушення вимог закону щодо принципів укладення та вимог до осіб, які укладають шлюб. Тому недійсні шлюби слід відрізняти від шлюбу, який не відбувся, тобто такого, який укладено з порушенням процедури реєстрації: зареєстрований посадовою особою, яка не мала на це права; за чужим паспортом та ін. В окремій статті Сімейного кодексу 2002 р. зазначається на, що шлюби, зареєстровані у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважаються неукладеними.При вивченні цієї теми необхідно звернути увагу на новий підхід законодавця у Сімейному кодексі України до вирішення проблеми недійсних шлюбів. Виділено три групи умов: які спричиняють недійсність шлюбу, які є підставою для визнання його недійсним судом та які можуть бути підставою для визнання шлюбу недійсним.
Так, недійсним є шлюб, що зареєстрований: з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі; між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою; з особою, яка визнана недієздатною.
Визнається недійсним за рішенням суду шлюб: зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка; фіктивний шлюб. Згода особи не вважається вільною, зокрема, тоді, коли в момент реєстрації шлюбу вона страждала тяжким психічним розладом, перебувала у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, в результаті чого не усвідомлювала сповна значення своїх дій і (або) не могла керувати ними, або якщо шлюб було зареєстровано в результаті фізичного чи психічного насильства. Шлюб є фіктивним, якщо його укладено жінкою та чоловіком або одним із них без наміру створення сім'ї та набуття прав та обов'язків подружжя.
Якщо на момент розгляду справи судом відпали обставини, які засвідчували відсутність згоди особи на шлюб або її небажання створити сім'ю, то шлюб не може бути визнаний недійсним.
Може бути визнаний недійсним за рішенням суду, шлюб зареєстрований: між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною з порушенням вимог, якщо усиновлення не було скасоване; між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею; з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків; з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб. При вирішенні справи про визнання шлюбу недійсним суд буде брати до уваги, наскільки цим шлюбом порушені права та інтереси особи, тривалість спільного проживання подружжя, характер їхніх взаємин, а також інші обставини, що мають істотне значення
Право на звернення до суду з позовом про визнання шлюбу недійсним мають дружина або чоловік, інші особи, права яких порушені у зв'язку з реєстрацією цього шлюбу, батьки, опікун, піклувальник дитини, опікун недієздатної особи, прокурор, орган опіки та піклування, якщо захисту потребують права та інтереси дитини, особи, яка визнана недієздатною, або особи, дієздатність якої обмежена.
Слід мати на увазі, що розірвання шлюбу, смерть дружини або чоловіка не є перешкодою для визнання шлюбу недійсним. Якщо шлюб розірвано за рішенням суду, позов про визнання його недійсним може бути пред'явлено лише після скасування рішення суду про розірвання шлюбу.
Недійсний шлюб, а також шлюб, визнаний недійсним за рішенням суду, не є підставою для виникнення у осіб, між якими він був зареєстрований, прав та обов'язків подружжя, а також прав та обов'язків, які встановлені для подружжя іншими законами України. Якщо протягом недійсного шлюбу особи набули майно, воно вважається таким, що належить їм на праві спільної часткової власності. Якщо особа одержувала аліменти від того, з ким була в недійсному шлюбі, сума сплачених аліментів вважається такою, що одержана без достатньої правової підстави, і підлягає поверненню, але не більш як за останні три роки.
Особа, яка поселилася у житлове приміщення іншої особи у зв'язку з реєстрацією з нею недійсного шлюбу, не набула права на проживання у ньому і може бути виселена.
Особа, яка у зв'язку з реєстрацією недійсного шлюбу змінила своє прізвище, вважається такою, що іменується цим прізвищем без достатньої правової підстави.
Зазначені правові наслідки застосовуються до особи, яка знала про перешкоди до реєстрації шлюбу і приховала їх від другої сторони і (або) від державного органу реєстрації актів цивільного стану. Особа, яка не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу, має право на: поділ майна, набутого у недійсному шлюбі, як спільної сумісної власності подружжя; проживання у житловому приміщенні, в яке вона поселилася у зв'язку з недійсним шлюбом; аліменти; прізвище, яке вона обрала при реєстрації шлюбу.
Недійсність шлюбу не впливає на обсяг взаємних прав та обов'язків батьків і дитини, яка народилася у цьому шлюбі.