1.1.1. Методичні поради до вивчення теми.
При розгляді поняття сімейного права слід звернути увагу на застосування цього терміну в кількох значеннях: як галузі права, правової науки та навчальної дисципліни. Змістом навчального курсу є сімейне право як галузь права - сукупність правових норм, які регулюють особисті немайнові та такі, що випливають з них майнові відносини людей, що виникають на основі шлюбу та сім'ї.
Саме на цьому його значенні має бути зосереджена вся увага студента.Слід також визначити особливості сімейних правовідносин, які дозволяють виділити сімейне право в окрему галузь права: вони пов’язують виключно близьких людей – родичів, подружжя, батьків і дітей, членів сім’ї; це завжди особисті немайнові відносини; майнові сімейні правовідносини виникають на ґрунті немайнових (спочатку виникають відносини батьківства, а потім обов’язки по утриманню дитини); ні особисті немайнові ні майнові сімейні права та обов’язки не можуть передаватися іншим особам (наприклад право на утримання); вони регулюються окремими законодавчими актами, в основі яких окремий кодекс Сімейний кодекс України. При цьому варто з’ясувати точку зору на цю проблему і тих фахівців, які не вважають сімейне право окремою галуззю.
Предметом сімейного права України є особисті немайнові та такі, що випливають з них майнові відносини людей, що виникають на основі шлюбу та сім'ї. Відповідно сімейні правовідносини поділяють на певні види за підставами їх виникнення: відносини між подружжям; відносини між батьками і дітьми; відносини між іншими близькими родичами та членами сім‘ї; відносини по усиновленню; відносини опіки і піклування та патронату над дітьми та ін.
Принципи сімейного права — це основні засади, керівні ідеї, відповідно до яких здійснюється правове регулювання сімейних суспільних відносин. Такими є: неприпустимість свавільного втручання будь-кого у сімейні справи та повага до сімейного життя; одношлюбність (моногамія); свобода шлюбу і добровільність укладення шлюбу; свобода розірвання шлюбу; повна рівність чоловіка і жінки в особистих і майнових правах і обов’язки у шлюбі та сім’ї; максимально можливе врахуванням інтересів дітей та непрацездатних членів сім’ї; пріоритет сімейного виховання дітей; матеріальна підтримка членів сім'ї, які потребують матеріальної допомоги; та ін.
Розвиток сімейного законодавства, його вдосконалення, підтримка сім’ї є предметом постійної уваги з боку держави. Так, Верховною Радою України схвалено Концепцію державної сімейної політики (Постанова № 1063-ХІУ від 17 вересня 1999 р.). Виходячи з потреби створення належних умов для життєдіяльності сім'ї в Україні названа Концепція визначає загальну стратегію і пріоритетні напрями державної політики щодо сім'ї, передбачає здійснення цілісної системи заходів з максимальним урахуванням нових реалій: ринкової економіки, соціального партнерства, політичної демократії, всього того, що покликане зробити життя суспільства, кожної окремої сім'ї повноправним і ефективним.
Система сімейного права відображена в Сімейному кодексі України. Кодекс складається із загальної та особливої частин. Загальна частина містить норми, що поширюються на всі сімейні правовідносини. Це норми про предмет, законодавство, мету і завдання, принципи, суб'єкти сімейних правовідносин тощо. Особлива частина регулює визначені різновиди сімейних відносин: порядок укладення і припинення шлюбу, особисті і майнові відносини подружжя, особисті і майнові правовідносини батьків і дітей, усиновлення, опіку та піклування над дітьми і т.ін.