Психологічне консультування, психокорекція та основи психотерапії

Однією з найбільш значущих проблем клінічної психології є надання психологічної допомоги клієнтам з різноманітними життєвими проблемами, що знаходяться в кризових ситуаціях, а також пацієнтам з соматичними і психічними захворюваннями, які мають невротичні, психосоматичні розлади, характерологічні девіації та особистісні аномалії.

Психологічна допомога є практичною реалізацією теоретичних досліджень клінічного психолога на основі наукового аналізу психічного статусу та індивідуально-психологічних особливостей людини, типів його реагування на різні фруструючі події, в першу чергу, хвороби і конфліктні ситуації. Традиційно виділяють три види психологічної допомоги: психологічне консультування, психокорекцію і психотерапію. Вони являють собою вплив на різні сторони особистості і мають різняться цілі і способи, можуть застосовуватися окремо і в поєднанні. Основною метою психологічного консультування є формування особистісної позиції, специфічного світогляду і погляду на життя, принципові і непринципові сторони людського існування, формування ієрархії цінностей. Завданням психологічної корекції є вироблення і оволодіння навичками оптимальної для індивіда і ефективної для збереження здоров'я психічної діяльності, що сприяє особистісному зростанню і адаптації людини в суспільстві. Психотерапія у вузькому розумінні терміну основним своїм завданням ставить купірування психопатологічної симптоматики, за допомогою чого передбачається досягнення внутрішньої і зовнішньої гармонізації особистості.

Надання ефективної психологічної допомоги немислимо без кооперування перерахованих видів психологічного впливу, оскільки адекватний стиль взаємодії людини з навколишнім світом неможливий як без сформованої особистісної позицій, що виявляється в теоретичному осмисленні реальності і виборі найбільш придатною світоглядної платформи з ієрархією цінностей, так і без конкретних психологічних навичок: подолання життєвих труднощів, а також «саногенних умінь». Взаємодію різних психологічних складових людини, спрямованих на підтримання гармонії можна представити як піраміду. Лише при наявності сукупності представлених складових можна говорити про гармонійність людини в сфері подолання фрустрацій, стресів і конфліктних психотравмуючих ситуацій і можливості особистісного зростання.

Під психологічним консультуванням мається на увазі проведення аналізу психічного стану клієнта або пацієнта з використанням різних методів психологічної діагностики (інтерв'ювання, експериментів та ін.) з наданням йому об'єктивних даних і наукових інтерпретацій їх результатів, які повинні сприяти вирішенню житейській проблем,що постають перед людиною, формуванню нових уявлень про різні підходи до вирішення психологічних проблем, варіанти їх запобігання та методи психологічного захисту і компенсації, а також розширенню його психологічної культури та особистісному зростанню. Таким чином, консультування охоплює, по-перше, діагностичний процес і сприяє визначенню нормального або аномального розвитку людини, наявності або відсутності психопатологічної симптоматики, по-друге, процес інформування індивіда про структуру його психічної діяльності та індивідуально-психологічних особливостях, сприятливих і потенційно патогенних життєвих ситуаціях, по-третє, процес навчання навичкам психологічного захисту, аутотренінгу та інших способів нормалізації власного емоційного стану.

Психологічна корекція базується на консультуванні і передбачає цілеспрямований психологічний вплив на клієнта або пацієнта з метою приведення його психічного стану до норми у випадках діагностики у нього будь-яких характерологічних девіацій або особистісних аномалій, а також для освоєння ним будь-якої діяльності.

Психотерапія у вузькому розумінні терміна є видом активного психологічного впливу на пацієнта, що має психопатологічні симптоми і синдроми і знаходиться в стані кризи, фрустрації, стресу або душевної хвороби. Психотерапія передбачає як купірування хворобливих клінічних проявів, так і корекцію індивідуально-психологічних властивостей людини з метою вторинної профілактики психогенних (невротичних, психосоматичних) розладів і захворювань за допомогою спеціальних способів психотерапевтичного впливу. При широкому тлумаченні терміну «психотерапія» під даним видом психологічного впливу мають на увазі всі види спрямованого психологічного впливу на індивіда (консультування, корекцію і терапію). Відмінності різних видів психологічної допомоги по таких параметрах, як мета, об'єкт, предмет, спосіб впливу і позиції пацієнта (клієнта) представлені в таблиці.

Відмінності різних видів психологічної допомоги

Клінічний психолог повинен бути обізнаним про різні види психологічної допомоги та впливу на клієнта або пацієнта, при цьому в його компетенцію входить не тільки розробка плану обстеження, винесення експертного висновку, а й вибір найбільш адекватних і ефективних способів надання психологічної допомоги. Від його діагностичного висновку залежить побудова стратегії і тактики «ведення пацієнта», напряму « по одному з шляхів (медичному або психологічному) і узгодження надання допомоги з фахівцями в інших областях.

Таким чином, професійною компетенцією клінічного психолога у сфері надання психологічної допомоги є психічна патологія, що виключає психотичні розлади, і психологічні проблеми як соматично здорової, так і хворої людини. При цьому клінічний психолог має право застосовувати всі види психологічної допомоги (консультування, корекцію і психотерапію). Він може чинити психологічний вплив, маніпулювати в процесі спілкування, керувати співрозмовником або формувати у нього певні якості (Г.С.Абрамова). Під впливом у процесі надання психологічної допомоги розуміється зміна психічної реальності іншої людини з метою створення для нього нових переживань і якостей. Вплив передбачає цінність іншої людини як міру змін психічної реальності. Маніпулюванням позначається зміна психічної реальності людини відповідно до цілей і завдань кого-небудь або чого-небудь. Воно передбачає приховане або явне знецінення людини. Управлінням називається зміна психічної реальності людини відповідно до її властивостей. Застосовується при відсутності в індивіда можливості адекватної саморегуляції, наприклад, при патології характеру, особистісних аномаліях або психопатологічних симптомах невротичного регістру. Формування - це зміна психічної реальності людини відповідно до уявлень про її соціальну та індивідуальну норму. У цьому випадку передбачається, що сама людина не може досягти цієї норми внаслідок дефекту або дефіциту будь-яких якостей, наприклад інтелектуальних або вольових.

Різні види психологічної допомоги включають вищеперелічені засоби психічного впливу на людину в умовах клінічної взаємодії, але представлені вони по-різному. Так, консультування в більшою мірою орієнтується на психологічний вплив у вузькому розумінні цього терміна, тому що враховує цілі клієнта (пацієнта), його індивідуально-психологічні особливості та особистісні цінності. Внаслідок цього в процесі консультування за допомогою спеціальних методів впливу здійснюється нормалізація психічного стану індивіда і розширення уявлень про себе, ситуації, варіанти подолання життєвих труднощів і внутрішньоособистісних конфліктів і набуття навичок психологічного захисту і компенсації.

Психокорекція значною мірою орієнтується на процеси маніпулювання, управління та формування, що пов'язано з нездатністю людини самостійно (навіть при надбанні знань і навичок саморегуляції) змінити параметри своєї психічної діяльності в силу аномалій або дефектів психіки. В рамках психотерапії використовується кожен з вищеперелічених засобів надання психологічної допомоги в залежності від структури психічної проблеми індивіда, його індивідуально-психологічних особливостей і теоретичних поглядів психотерапевта.

Вважається, що психотерапія має відношення до сфери діяльності медичного працівника (психіатра за професією) в силу того, що, з одного боку, орієнтується на симптоми і синдроми (тобто хворобливі прояви психічної діяльності), з іншого, у зв'язку з можливістю розвитку несприятливих наслідків надання психологічної допомоги. Перерахованих особливостей в різній мірі позбавлені інші види психологічного впливу - психологічне консультування та корекція -, які або повністю, або частково виключають можливість розвитку негативних наслідків для соматичного чи психічного здоров'я. Якщо порівняти психотерапію з консультуванням і корекцією, то виявиться факт облігатності для неї показань і протипоказань. Тобто психотерапевт схильний враховувати цілу гамму особливостей при призначенні психотерапії - від індивідуально-психологічних особливостей пацієнта до його соматичного статусу.

Протипоказань для консультування практично не виявляється, оскільки стану здоров'я людини не має принципового значення для надання даного виду психологічної допомоги. Психокорекція в цьому відношенні займає проміжне положення між психотерапією і консультуванням, оскільки опосередковано може впливати на фізичний стан людини і провокувати погіршення здоров'я. Отже, при проведенні деяких психокорекційних заходів доцільний медичний або психіатричний контроль.