79. Метод систематичної десенсибілізації Л.Вольпе.
Метод систематичної десенсибілізації розроблювався Джозефом
Вольпе спочатку для лікування страхів і ґрунтувався на принципах «заміщення», «реципрокного гальмування» і «контробумовлення».
Слово «десенсибілізація» походить від латинського sensibilis – почуттєво сприйманий. Приставка «де» означає відділення, видалення,
скасування, зменшення, зниження.
Наразі цей метод успішно використовується для вирішення низки
проблем, зокрема, для регуляції стресу. Метод ґрунтується на тому, що
страхи, тривога, стрес нерозривно пов’язані з напругою. Якщо не буде
напруги, не буде і стресового стану. Якщо людина навчиться розслаблюватися в стресовій ситуації, стрес зникне. Для навчання цього необхідно пройти кілька послідовних етапів:
1. Навчитися розслабленню.
2. Скласти ієрархію ситуацій стимулів, що викликають стрес і тривогу.
3. Сформувати релаксаційний стан замість стресового.
Перший етап «Релаксація». Він полягає в глибокому розслабленні м’язів тіла. Цього можна досягти за допомогою методу прогресивної м’язової
релаксації Е. Джекобсона, котра дозволяє досягти релаксації набагато
швидше, ніж за допомогою транквілізаторів, і це не викличе побічних
ефектів.
Другий етап «Лист ієрархії стресових ситуацій». На цьому етапі складається список ситуацій, що викликають стрес. Спочатку у списку зазначається ситуація (чи предмет), що викликає мінімальний стрес, наприкінці – максимальний. Між ними розташовуються 8-15 ситуацій.
Третій етап «Тренінг сенсибілізації». Тому, кого навчають, у стані повного розслаблення пропонується уявити ситуацію, що викликає мінімальний стрес, і намагатися вжитися в неї. Так само проробляється весь список стресових ситуацій. Потім може проводитися десенсибілізація in vito,коли процес здійснюється в реальному житті, а не в уяві. Відомі факти десенсибілізації in vito в умовах стресу іспиту, соціальної тривоги тощо.
Спочатку проробляється мінімальна стресова ситуація, чи ситуація, що
викликає тривогу, і далі за списком, закінчуючи ситуаціями, котрі викликають найбільшу тривогу і стрес.
Таким чином, сутність процедури систематичної десенсибілізації
полягає в навчанні з’єднувати релаксацію з уявним образом ситуації, що
викликає тривогу і стрес, а потім із реальною ситуацією. Десенсибілізація закінчується, коли найінтенсивніший стимул перестає викликати тривогу і стрес.
80. Принцип когнітивного реструктурування в психокорекції.
81. Принципи та техніка раціонально-емотивної терапії А.Елліса.
82. Холдінг-терапія у подоланні дитячого аутизму.