<<
>>

Стаття 68. Землі залізничного транспорту

До земель залізничного транспорту належать зе­млі смуг відведення залізниць під залізничним по­лотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивно­го, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачан­ня, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України. Він забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв'язки і потреби

населення у перевезеннях.

Діяльність залізничного транспорту, як частини єди­ної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробницт­ва, соціальному і економічному розвитку та зміцнен­ню обороноздатності держави, міжнародному співробіт­ництву України.

Залізничний транспорт — це виробничо-технологіч­ний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування. Він призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і на­селення країни в перевезеннях у внутрішньому і між­народному сполученнях та надання інших транспорт­них послуг усім споживачам без обмежень за ознака­ми форми власності та видів діяльності тощо.

До складу залізничного транспорту входять підпри­ємства залізничного транспорту, що здійснюють пере­везення пасажирів і вантажів, рухомий склад залізнич­ного транспорту, залізничні шляхи сполучення, а також промислові, будівельні, торговельні та інші підприємст­ва, установи та організації незалежно від форми влас­ності, що забезпечують його діяльність і розвиток. Сюди включаються також підприємства промислового заліз­ничного транспорту. Названий транспорт як самостій­ний елемент транспортної системи поряд із залізнич­ним транспортом загального користування окремо здій­снює перевезення вантажів.

Цей транспорт представляє собою транспортно-технологічний комплекс, який забез­печує системне переміщення вантажів у процесі вироб­ництва (між виробництвами, виробничими циклами, окремими операціями або підприємствами в цілому) та взаємодію із залізничним транспортом загального ко­ристування і не належить до нього. Він може функціо­нувати в межах, наприклад, промислового підприємст­ва і здійснювати технологічні перевезення на території цього підприємства. В цьому випадку йдеться про ви­користання земель промисловості.

165

Суспільні відносини, що виникають у процесі функ­ціонування залізничного транспорту, регулюються За­конами України «Про транспорт», «Про залізничний транспорт»1, Статутом залізниць України та іншими актами законодавства України.

Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця. Законом «Про залізничний транспорт» вона визначається як статутне територіаль­но-галузеве об'єднання, до складу якого входять підпри­ємства, установи та організації залізничного транспор­ту і яке при централізованому управлінні здійснює пе­ревезення пасажирів та вантажів у визначеному регіо­ні транспортної мережі. Створення, реорганізація, лік­відація та визначення територіальних меж залізниць здійснюється рішеннями Кабінету Міністрів України за поданням Міністерства транспорту України.

Повноваження, права та обов'язки залізниць визна­чається Законом «Про залізничний транспорт», а та­кож їх статутами, які затверджуються Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економі­ки та Антимонопольним комітетом України.

Здійснення підприємствами і організаціями заліз­ничного транспорту статутної діяльності нерозривно пов'язане з використанням відповідних земельних ді­лянок.

До земель залізничного транспорту належать землі, надані підприємствам і організаціям залізничного транспорту загального користування. До складу цих земель входять в першу чергу землі, які є смугою від­ведення залізниць. Смуга відведення — це землі заліз­ничного транспорту, що зайняті залізничним полотном, інженерними та штучними спорудами і обладнанням, лінійно-колійними та іншими технологічними будів­лями, пристроями залізничної сигналізації, енергети­ки та зв'язку, лініями електропостачання, захисними лісонасадженнями, спорудами тощо.

Крім того, землями залізничного транспорту вважа­ються землі, зайняті станціями з усіма будівлями і

1 Відомості Верховної Ради.— 1996.— № 40.—- Ст. 183.

спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, а також зайняті під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими та іншими спорудами, необхідними для забезпечення ро­боти залізничного транспорту.

З метою забезпечення безпеки на залізничному транспорті залізниці, підприємства, установи та орга­нізації залізничного транспорту загального користуван­ня мають право в межах наданих їм земель встанов­лювати межі зон підвищеної небезпеки, в яких діють певні обмеження щодо перебування там громадян та виконання відповідних робіт.

Розміщення об'єктів, пов'язаних з виробництвом, зберіганням і навантаженням, транспортуванням і розвантаженням вибухових, легкозаймистих, радіоак­тивних речовин і матеріалів, отруйних та сильнодію­чих хімічних речовин, визначається відповідними бу­дівельними та санітарними нормами і правилами сто­совно об'єктів, розташованих на землях залізничного транспорту загального користування.

Місця перетину залізничних колій в межах відпо­відних земельних ділянок трубопроводами, лініями зв'язку і електропередач, іншими комунікаціями по­винні погоджуватися з органом управління залізнич­ним транспортом — Державною адміністрацією заліз­ничного транспорту України (Укрзалізниця), яка під­порядкована Міністерству транспорту України.

Для забезпечення у межах смуги відведення нор­мальної експлуатації залізничних колій, ліній елект­ропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, Снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.

Охоронні зони — це ділянки землі, прилеглі до зе­мель залізничного транспорту загального користуван­ня і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об'єктів заліз­ничного транспорту.

167

Ці землі повинні утримуватися в належному сані­тарному стані і використовуватися для вирощування деревини, у тому числі ділової, та кормів для тварин­ництва.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 68. Землі залізничного транспорту: