<<
>>

Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель

1. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповід­но до їх повноважень.

2. Зміна цільового призначення земель провадить­ся органами виконавчої влади або органами місце­вого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у ко­ристування, вилучення (викуп) земель і затверджу­ють проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

3. Зміна цільового призначення земель, які пере­бувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В основі віднесення земель до конкретної категорії лежить їх основне цільове призначення.

Формування складу земель України та віднесення їх до конкретної категорії, а також видів і підвидів здійснюється на підставі рішень уповноважених дер­жавних органів та органів місцевого самоврядування. Саме ці органи приймають рішення про передачу зе­мель у власність, надання їх у користування, вилучен­ня (викуп) земельних ділянок. Так, при вилучені (ви­купі) земель у сільськогосподарського підприємства і передачі чи надання для будівництва промислового підприємства, залізниці, автомобільної дороги тощо землі сільськогосподарського призначення переходять

до категорії земель промисловості, транспорту та ін. При вилученні ж земельних ділянок у промислових

підприємств і передачі їх, наприклад, для будівництва магістрального газопроводу має місце переведення од­ного виду земель в інший в межах однієї категорії.

Крім віднесення земель до певної категорії, яке пов'язане із здійсненням правомочності по розпоряд­женню землею (фактично закріпленню основного ці­льового призначення), законодавству відоме переведен­ня земель із однієї категорії до іншої.

Таке переведення земель здійснюється в результаті зміни їх цільового призначення. Наприклад, освоєння земель для сільсь­когосподарських і лісогосподарських потреб у відпо­відності зі ст. 209 ЗК фактично означає переведення земель із інших категорій у категорію земель сільсь­когосподарського призначення або лісового фонду.

Зміна цільового призначення земель теж провадить­ся органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про переда­чу цих земель у власність або надання у користуван­ня, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Зміну цільового призначення земель закон пов'язує також з прийняттям рішень компетентних органів про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Такі об'єкти можуть ство­рюватися у відповідності із ст.ст. 46 і 53 Земельного кодексу.

Що ж стосується зміни цільового призначення зе­мель, які перебувають у власності громадян або юри­дичних осіб, то це питання вирішується дещо інакше. Хоча встановлення і зміна цільового призначення зе­мель — це прерогатива їх власника, закон встановлює відповідні обмеження прав власників з цього приво­ду. Йдеться про те, що вказана зміна цільового при­значення можлива лише за ініціативою власників від­повідних земельних ділянок у порядку, що встановлю­ється Кабінетом Міністрів України.

47

Переведення земель із однієї категорії в іншу може бути і не пов'язане із вилученням та наданням зем­лі. В цьому випадку переведення може бути здійсне­не органами, які затверджують проекти землеустрою. Так, це може мати місце, скажімо, при усуненні через­смужжя та інших незручностей у землекористуванні сільськогосподарських підприємств. При цьому час­тина сільськогосподарських земель може бути пере­дана в категорію земель несільськогосподарського призначення, а земельні ділянки несільськогосподар­ського призначення — сільськогосподарським підпри­ємствам.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 20. Встановлення та зміна цільового призначення земель: