<<
>>

Стаття 80. Суб'єкти права власності на землю Суб'єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи — па землі при­ватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це пра­во безпосередньо або через органи місцевого само­врядування, — на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповід­ні органи державної влади, — на землі державної власності.

Коментована стаття розрізняє суб'єкти права влас­ності на землю залежно від форми власності, у якій зна­ходиться та чи інша земельна ділянка. Таким чином право власності на землю характеризується множин­ністю суб'єктів відповідно до форм власності — дер­жавної, комунальної і приватної.

Характерною ознакою суб'єкта земельних відносин є належна йому право- і дієздатність. У зв'язку з від­сутністю відповідних приписів в Земельному кодексі правовий статус суб'єктів права власності на землю доцільно визначати за аналогією з нормами цивільно­го права щодо загальної право- дієздатності з ураху­ванням вимог земельного законодавства. Земельною дієздатністю є здатність громадянина своїми діями набувати права та створювати для себе обов'язки, тоб­то здійснювати дії, які направлені на самостійне, або спільне з іншими особами, отримання земельної ділян­ки, зокрема, звертатись до відповідного органу про на­дання у власність земельної ділянки, отримання зе­мельного паю, придбання земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди та ін.

Земельна дієздатність належить окремій фізичній особі — громадянину України, іноземній особі або особі без громадянства з моменту досягнення 18-річного віку. Але у випадку, коли законодавством допускається шлюб до досягнення 18-річного віку, то земельна дієздатність фізичної особи настає в повному обсязі з часу шлюбу.

Юридичні особи набувають земельної право- і діє­здатності з моменту державної реєстрації в органах,

207

виконавчої влади. Суб'єктом права приватної власно­сті на землю мають бути тільки юридичні особи, засно­вані на приватній власності.

Юридичні особи, заснова­ні на державній або комунальній власності, не можуть бути власниками земельних ділянок. їм земля нада­ється в постійне користування.

Суб'єктами права комунальної власності визначено територіальні громади сіл, селищ, міст, як безпосередньо, так і в особі їх представницьких органів — рад. Тери­торіальна громада — це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є само­стійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Безпосередньо свої повноваження територіальна громада може здійс­нити шляхом проведення місцевих референдумів, в ін­ших випадках — через селищні, сільські, міські ради.

Особливим суб'єктом права власності на землю ви­ступає держава. За змістом коментованої статті суб'єк­том права державної власності на землю є держава в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів Авто­номної Республіки Крим, обласних, Київської та Севас­топольської міських, районних державних адміністра­цій. Але треба враховувати, що до розмежування земель державної та комунальної власності в натурі повнова­ження щодо розпорядження всіма землями, крім пере­даних у приватну власність, здійснюють відповідні сіль­ські, селищні, міські ради, а за межами населених пунк­тів — відповідні органи виконавчої влади.

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 80. Суб'єкти права власності на землю Суб'єктами права власності на землю є::