Стаття 92. Право постійного користування земельною ділянкою
1, Право постійного користування земельною ділянкою — це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
2. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та орга-
233
нізації, що належать до державної або комунальної власності.
Громадяни та юридичні особи набувають право постійного користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України (статті 9 і 12).
Надання у постійне користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку» передбаченому статтями 149 і 151 Земельного кодексу.
Право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її користувачем документа, що посвідчує право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
Видача документів, що посвідчують право постійного користування землею, та реєстрація цього права віднесено до відання виконавчих органів сільських, селищних та міських рад, Київської та Севастопольської міської державної адміністрації за місцем розташування земельної ділянки. Це передбачено статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року та Інструкцією Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі» із змінами, внесеними наказом Держкомітету України по земельних ресурсах від 23 серпня 2001 року.1
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст. 125 Земельного кодексу
1 Офіційний вісник України.— 1999.— № 23.— Ст.
1079; 2001.— № 37._ Ст. 1719.України). Форми державних актів на право постійного користування землею громадянами та юридичними особами затверджуються Кабінетом Міністрів України (ст. 126 Земельного кодексу України).
Надання земельних ділянок підприємствам, устано-; вам та організаціям, що належать до державної або комунальної власності, у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок. Порядок надання у постійне користування земельних ділянок цим суб'єктам передбачено статтями 122 і 123 Земельного кодексу.
Підприємства, установи та організації, які не належать до державної або комунальної власності — приватні, іноземні і таке інше можуть одержати для користування відповідні земельні ділянки лише у приватну власність шляхом викупу згідно зі статтями 82, 86, 116,127-132, 134-189 Земельного кодексу України.