Стаття 212, Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок
1. Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
2.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадив або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.3. Повернення самовільно зайвятих земельвих ділянок провадиться за рішенням суду.
Самовільне зайняття земельної ділянки, тобто заво-лодіння земельною ділянкою без законних на те підстав, яке виражається в її огородженні, будівництві на ній певних об'єктів, проведенні сільськогосподарських
555
робіт, здійснення іншої діяльності, пов'язаної з фактичним володінням земельною ділянкою, тягне за собою не тільки адміністративний штраф за ст. 53і Кодексу про адміністративні правопорушення, але й інші негативні наслідки. По-перше, такі земельні ділянки повертаються законним власникам чи землекористувачам. Якщо власник земельної ділянки невідомий, то вона передається державі відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу. Повернення означає припинення діяльності правопорушника на даній земельній ділянці, приведення її у стан, придатний для використання згідно ч. 2 коментованої статті, відшкодування заподіяних збитків відповідно до глави 24 Земельного кодексу. Якщо в процесі використання самовільно зайнятої земельної ділянки було здійснено її забруднення, засмічення, безгосподарське використання — то окрім відшкодування збитків правопорушника може бути притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності. Суб'єктом самовільного зайняття земельної ділянки може бути як фізична так і юридична особа. В останньому випадку її працівників, які власне здійснювали фактично зайняття земельної ділянки, не можна вважати суб'єктами самовільного зайняття земельної ділянки для притягнення до цивільної відповідальності.
Затрати, понесені за час незаконного користування земельними ділянками не відшкодовуються. Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи» від 26.01.90 р. № 1, коли за час самовільного використання землі правопорушником одержано за це прибутки, які перевищують недоодержані землекористувачем, на користь останнього стягуються з правопорушника фактично одержані прибутки.Приведення земельних ділянок у придатний до використання стан включає в себе здійснення комплексу заходів, спрямованих на усунення небажаних для власника землі або землекористувача наслідків діяльності правопорушника, приведення земельної ділянки у стан, придатний до використання за цільовим призна-
556
ченням за земельно-кадастровою документацією, а також у відповідність з проектами землеустрою, законодавчими вимогами (наприклад, знесення самовільно збудованих будинків або споруд). Приведення земельних ділянок у такий стан здійснюється правопорушником або за його рахунок. Однак правопорушник може домовитися з власником землі про певний порядок приведення земельної ділянки у придатний до використання стан, зокрема про передачу у власність законного власника насаджень на самовільно зайнятій земельній ділянці. Власник чи землекористувач може відмовитися від відшкодування заподіяних самовільним зайняттям земельної ділянки збитків. Разом з тим, незалежно від угоди власника і правопорушника, земельна ділянка має бути приведена у відповідність з земельно-кадастровою документацією, вимогами законодавства, зокрема, щодо знесення самовільно збудованих будівель і споруд.
Частина третя коментованої статті визначає, що повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду. Це, однак, не виключає добровільного повернення правопорушником земельної ділянки, відшкодування заподіяних ним збитків. Якщо правопорушник повернув земельну ділянку законному власникові (припинив свою діяльність на земельній ділянці, усунув її наслідки), але не бажає відшкодовувати заподіяні ним збитки, то такі збитки можуть бути відшкодовані за рішенням суду.