Стаття 200. Економічна оцінка земель
1. Економічна оцінка земель — це оцінка землі як природного ресурсу і засобу виробництва в сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному виробництві за показниками, що характеризують продуктивність земель, ефективність їх використання та дохідність з одиниці площі.
2. Економічна оцінка земель різного призначення проводиться для порівняльного аналізу ефективності їх використання. Дані економічної оцінки земель є основою грошової оцінки земельної ділянки різного цільового призначення.
3. Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.
Економічна оцінка земель дає кількісну характеристику ґрунтової родючості, яка об'єктивно склалася, за економічними показниками. Під економічною оцінкою розуміється оцінка землі як природного ресурсу і головного засобу виробництва у сільському і лісовому господарстві та як просторового базису в суспільному
516
виробництві. Об'єкт економічної оцінки земель — це єдиний земельний фонд країни, представлений різними категоріями земель і земельними угіддями з різним ґрунтовим покровом. Оцінка земель забезпечує одержання необхідних і достовірних даних про виробничу здатність сільськогосподарських угідь. Вона полягає у визначенні економічного ефекту від використання різних за якістю земель шляхом врахування різниць у продуктивності праці в сільському господарстві при рівні інтенсивності землеробства, що склався.
Економічна оцінка землі повинна з достатньою точністю відобразити відмінності в якості земель з точки зору економічної родючості при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Ця оцінка проводиться з врахуванням місцевих і економічних умов виробництва, місцезнаходження ділянок, затрат праці на одержання сільськогосподарської продукції. Однак цим суть економічної оцінки не вичерпується. Економічна оцінка повинна враховувати необхідність раціонального використання не тільки земель сільськогосподарського призначення, але й всього земельного фонду.
Крім цього, дана оцінка передбачає оцінку земель не тільки за родючістю, а ще й за їх місцезнаходженням щодо пунктів реалізації продукції, промислових центрів, шляхів сполучення. Щоб визначити рівень впливу різних факторів на процес суспільного виробництва, треба провести економічну оцінку земель. Дані економічної оцінки використовуються як нормативні і нормативоу-творювальні фактори при вирішенні таких завдань, як науково обґрунтований розподіл земельного фонду для планомірного і пропорційного розвитку всіх галузей суспільного виробництва, економічне обґрунтування об'ємів виробництва і закупівлі сільськогосподарської продукції, розміщення галузей сільськогосподарського виробництва і поглиблення його спеціалізації, встановлення розмірів орендної плати і платежів у державний бюджет, аналіз ефективності використання земель, виробничих, трудових та інших ресурсів ресурсного потенціалу в сільському господарстві.
517
Залежно від цілей і завдань економічна оцінка земель може бути загальною і частковою. Загальна оцінка земель передбачає визначення об'єктивних показників родючості та показників, які характеризують ефективність використання землі при досягнутому рівні інтенсивності землеробства. Вона проводиться на основі обліку затрат і результатів за всією сукупністю вирощуваних сільськогосподарських культур. Результати оцінки земель використовуються для вирішення загальноекономічних завдань планування й організації раціонального використання земельних ресурсів. Часткові економічні оцінки земель передбачають визначення ступеня ефективності вирощування конкретних сільськогосподарських культур на різних ґрунтах. Матеріали часткових економічних оцінок містять відомості про придатність земель для вирощування різних сільськогосподарських культур, що забезпечує відповідний економічний ефект без додаткових капітальних вкладень.
Специфіка використання окремих категорій земель зумовлює деякі особливості їх оцінки. Так, економічна оцінка сільськогосподарських угідь проводиться за їх продуктивністю, окупністю затрат і диференціальним доходом.
Економічна оцінка земель несільськогосподарського призначення проводиться за їх місцеположенням, екологічним значенням, інженерним облаштуванням територій, соціально-економічними умовами використання.Економічна оцінка земель житлової та громадської забудови проводиться у розмірі зон економічної оцінки їх територій з урахуванням місцеположення ділянок відносно центрів громадського обслуговування, магістральних, інженерно-транспортних мереж, а також архітектурно-ландшафтного та історико-культурного значення територій, їх функціонального призначення.
Економічна оцінка земель лісового фонду проводиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, югіматорегулюючих, захисних та інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення. Економічна оцінка земель водно-
518
го фонду проводиться за їх місцеположенням, якісним складом і кількістю води водного об'єкта, його екологічним значенням, а також сопдально-економічиими умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їх продуктивність1.
Економічна оцінка земель визначається в умовних кадастрових гектарах або у грошовому виразі.
Грошовий вираз визначається шляхом визначення вартості валової продукції і диференціального доходу. У вартість валової продукції включається основна, сполучена і використовувана частина побічної продукції.
Кадастрові ціни повинні відображати розміри суспільно необхідних затрат, які складаються на гірших, використовуваних у сільськогосподарському виробництві, землях при середньому рівні господарювання. В основу обчислення кадастрових цін покладена вартість продукції, яка визначається суспільно необхідними, економічно обумовленими затратами у гірших умовах виробництва. Кадастрові ціни повинні бути єдиними для всієї країни. Оцінка земель, обчислена за кадастровими цінами, забезпечує порівняльність якості земель у межах сільськогосподарського підприємства, між підприємствами, між районами, областями держави. Тому, крім диференціації земель за категоріями, економічна оцінка може бути внутрігосподарською (середня по господарству або його частинах), районна (середня по району або його частинах), регіональна, міжрегіональна і т.д.