Стаття 180. Зонування земель
1. Зонування земель здійснюється у межах населених пунктів.
2. При зонуванні земель встановлюються вимоги щодо допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон відповідно до місцевих правил забудови.
3. Зонування земель здійснюється відповідно до закону.
Специфічною формою планування використання та охорони земель є їх зонування, яке здійснюється у межах населених пунктів.
Зонування земель у межах населених пунктів нерозривно пов'язане з плануванням і забудовою територій, правове регулювання яких здійснюється Законом «Про планування і забудову територій» та іншими нормативними актами.
Зонування земель реалізується шляхом розроблення відповідного плану, який є елементом місцевих правил забудови. В них встановлюється порядок планування і забудови та іншого використання територій, окремих земельних ділянок, а також перелік усіх допустимих видів, умов і обмежень забудови та іншого використання територій та окремих земельних ділянок у межах зон, визначених планом зонування. Місцеві правила забудови розробляються для міст Києва та Севастополя, міст обласного значення, республіканського значення Автономної Республіки Крим. Для інших населених пунктів такі правила теж можуть розроблятися і затверджуватися відповідними радами. Вони повинні узгоджуватися з регіональними правилами забудови.
Місцеві правила складаються із двох частин: текстової та графічної. Саме в текстовій частині місцевих
468
правил забудови визначається перелік переважних і допустимих видів забудови та іншого використання земельних ділянок у межах окремих зон.
Що ж стосується графічної частини місцевих правил — плану зонування, то на ньому встановлюється поділ території населеного пункту на зони з допустимими та переважними видами використання земельних ділянок.
План зонування та перелік переважних і допусти-мих видів забудови та іншого використання земельних ділянок розробляються для всієї території населеного пункту або окремої його частини.
Зонування земель в межах населених пунктів, обумовлює розподілення їх на окремі земельні ділянки з враховуванням їх цільового призначення, від якого залежить і правовий режим цих ділянок.
Таке зонування здійснюється на основі Положення по земельно-кадастровій інвентаризації земель населених пунктів, яке затверджене наказом Держкомзему № 85 від 26 серпня 1997 р.1 Воно проводиться на основі об'єктивних даних про природні якості і рівень облаштування земель.
Зонування земель в межах населених пунктів пов'язане з віднесенням певних земельних ділянок до різного ступеня містобудівної цінності. Як новий правовий інструмент регулювання земельних відносин в населених пунктах воно дозволяє здійснити розподіл території на зони при містобудівному плануванні їх розвитку. В свою чергу, при зонуванні земель встановлюється дозволене (допустиме) використання земельних ділянок, наприклад, під забудову у відповідності з містобудівною документацією.
В межах окремих зон згідно з державними будівельними нормами встановлюються єдині умови і обмеження забудови та іншого використання земельних ділянок, які стосуються: гранично допустимих поверховості будин
1 Див.: Земельні відносини в Україні: Законодавчі акти і нормативні документи // Держхомзем України.— К.: Урожай.— 1998.— С. 348.
469
ків і споруд та щільності забудови; мінімальних відступів будинків і споруд для червоних ліній, ліній регулювання забудови, меж суміжних земельних ділянок; вимог до впорядкування доріг та під'їздів до будинків і споруд, місць паркування транспортних засобів; вимог до забезпечення експлуатації інженерно-транспортної інфраструктури, озеленення та впорядкування територій, утримання будинків і споруд; переліку обмежень використання земельних ділянок (містобудівних, інженерних, санітарно-епідеміологічних, природоохоронних, історико-культурних); інших вимог.
Зонування земель здійснюється відповідно до закону. Відповідний проект закону, що стосується зонування земель, знаходиться на розгляді у Верховній Раді України.