Стаття 158. Органи, що вирішують земельні спори
1. Земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
2. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.
3. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
417
4. Органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів вирішують земельні спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
5. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.
Земельні спори — це різновид конфлікту, що виникає у зв'язку з порушенням прав та законних інтересів власників землі, землекористувачів ті інших суб'єктів земельного законодавства, які є учасниками земельних правовідносин.
В статті визначений перелік органів, яким надано право розглядати та вирішувати земельні спори. Ними є: суди, органи місцевого самоврядування та органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Інші, не зазначені в цій статті органи, не мають права на вирішення земельних спорів.
Суди, як органи правосуддя, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, відповідно до Конституції України мають право вирішувати всі без виключення категорії спорів, у т.ч. і земельні спори. Разом з тим, в ч. 2 ст. 158 ЗК України передбачена виключна компетенції судів щодо вирішення земельних спорів.
До них віднесені дві категорії спорів, а саме: спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб; спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.В ч. З та 4 коментованої статті визначена підвідомчість розгляду та вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Із їх змісту випливає, що органам місцевого самоврядування підвідомчі: спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, які перебувають у власності і користу-*
418
ванні громадян та додержання громадянами правил добросусідства; спори щодо розмежування меж районів у містах. Органам виконавчої влади з питань земельних ресурсів підвідомчі спори щодо меж земельних ділянок за межами населених пунктів, розташування обмежень у використанні земель та земельних сервітутів.
Таким чином, аналіз змісту ч. З та 4 коментованої статті дає змогу зробити висновок про те, що лише зазначені в цих частинах категорії земельних спорів можуть вирішуватися відповідно органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Всі інші категорії земельних спорів підвідомчі судам. Крім того, у разі вирішення земельних спорів органами місцевого самоврядування або органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, сторони спору у разі незгоди із прийнятим відповідними органами рішенням, мають право на його оскарження в судові органи. В останньому випадку спір вирішується судом. Звернення до суду для захисту прав та законних інтересів, пов'язаних із земельними правовідносинами, сторонам у земельних спорах гарантується не тільки ЗК України, а й Конституцією України, де передбачено, що звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадян безпосередньо на її підставі гарантується.
Підставами виникнення земельних спорів є претензії одного або більшої кількості суб'єктів земельних правовідносин відносно набуття або припинення права власності на землю, права землекористування, оренди земельних ділянок, порушення земельних сервітутів та правил добросусідства, зобов'язань, що виникають внаслідок заподіяння шкоди власникам землі та землекористувачам і деякі інші.
Об'єктом земельних спорів є суб'єктивне право на землю. Суб'єктами земельних спорів є сторони — юридичні або фізичні особи, чи держава.
Вирішення земельних спорів полягає в тому, що суди, органи місцевого самоврядування або органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів виявляють зміст
419
та межі повноважень сторін спору, а також встановлюють їх обов'язкову по відношенню однієї сторони до іншої поведінку.