<<
>>

Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними ре­човинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель заборо­неними рослинами, пошкодження і знищення родю­чого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструкту­ри меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороня­ються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, вста­

375

новлені вказівками спеціально уповноважених орга­нів виконавчої влади з питань земельних ресурсів;

в) конфіскації земельної ділянки;

г) викупу (вилучення) земельної ділянки з моти­вів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки;

д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

В статті передбачені підстави для примусового при­пинення прав на земельну ділянку, яке здійснюється безвідносно до того, знаходиться земельна ділянка на праві власності чи на праві користування.

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється судовими органами у порядку, передба­ченому Цивільним процесуальним кодексом Украї­ни. Перераховано шість підстав, при наявності яких судові органи вправі прийняти рішення про примусо­ве припинення суб'єктивного права власності або ко­ристування земельною ділянкою. Чотири з зазначених шести підстав пов'язані з порушенням відповідних норм екологічного та інших галузей законодавства України. Це такі підстави як: використання земель­ної ділянки не за цільовим призначенням; неусунен-ня допущених порушень законодавства в терміни, вста­новлені вказівками спеціально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; кон­фіскації земельної ділянки; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях влас­ника цієї земельної ділянки.

Інші дві підстави при­мусового припинення прав на земельну ділянку, а саме викуп (вилучення) земельної ділянки з мотивів суспіль­ної необхідності та для суспільних потреб, а також невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених Земельним кодексом України, не пов'язані з порушенням власниками земельної ді­

376

дянки чи землекористувачами відповідних норм еко­логічного або інших галузей законодавства України. Разом з тим, примусове припинення прав на земельну ділянку у цих випадках відбувається у зв'язку з неба­жанням відповідних суб'єктів земельних правовідно­син добровільно, за власним бажанням відчужити належну їм на праві власності або праві користуван­ня земельну ділянку. Необхідність такого відчужен­ня обумовлена діючим земельним законодавством (неможливість окремих суб'єктів земельних правовід­носин бути носієм суб'єктивного права власності на земельну ділянку) або об'єктивними факторами (необ­хідність будівництва шкільних та дошкільних установ, шляхів, магістралей і т.ін.).

<< | >>
Источник: Гетьман А.П., Шульга М.В. та ін.. ЗЕМЕЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ. Коментар. Харків 2002. 2002

Еще по теме Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку: