Стаття 141. Підстави припинення права користування земельною ділянкою
Підставами припинення права користування земельною ділянкою є:
а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;
370
б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;
в) припинений діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;
г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;
ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;
д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.
На відміну від попередньої, коментована стаття присвячена підставам припинення права користування, а не права власності на землю. У зв'язку з цим, перелік підстав дещо інший, відрізняється своїм юридичним характером від підстав припинення права власності на земельну ділянку.
Зазначений в ній перелік є вичерпним, тобто інші юридичні факти, які не перераховані у наведеній статті не можуть розглядатися в якості підстав припинення права користуватися земельною ділянкою.
Така підстава, як добровільна відмова від права користування земельною ділянкою вже пригадувалася в попередній статті. В якості самостійної підстави передбачено вилучення земельної ділянки у випадках, зазначених Земельним кодексом України. Серед таких випадків Земельний кодекс України передбачає: вилучення для суспільних та інших потреб (наприклад, для будівництва шкіл, дошкільних закладів, шляхів, магістралей тощо). Порядок вилучення земельних ділянок та система державних органів, які вправі їх вилучати, передбачені статтею 149 Земельного Кодексу України. (Див. коментар до статті 149 ЗК України).
Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, як підстава припинення права користування земельною ділянкою, пов'язана із неможливістю подальшої діяльності відповідного підприємства, установи або організації як юридичної особи, у зв'язку із чим остання не може виконувати свої
371
юридичні обов'язки та реалізовувати суб'єктивні права.
Припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій відбувається у випадках їх ліквідації або реорганізації.Всі інші підстави припинення права користування земельною ділянкою пов'язані з порушенням землекористувачами норм земельного законодавства України. До таких підстав відносяться: використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам може представляти собою, зокрема, невикористання прогресивних технологій, порушення технологічних режимів застосування мінеральних та органічних добрив, заростання сільськогосподарських угідь чагарниками, забруднення земель відходами виробництва, хімічними та радіоактивними речовинами. До зазначеного можливо також віднести випадки використання земельних ділянок способами, які ведуть до зниження родючості ґрунтів, а також погіршення екологічного становища, що призвело до зменшення врожайності сільськогосподарських культур відносно кадастрових оцінок.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням означає те, що землекористувач не додержується цілей експлуатації наданої йому землі, які передбачені в рішенні відповідних державних органів про надання у користування земельної ділянки та зафіксовані у державному акті на право користування землею. Як приклад, це використання земель сільськогосподарського призначення для будівництва житлових та комунально-побутових споруд, будинків відпочинку, пансіонатів; використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення для потреб промисловості, транспорту, зв'язку або сільськогосподарських цілей і т. ін.
Систематична несплата земельного податку або орендної плати, як підстава припинення права користуван-
372
жя земельною ділянкою, означає те, що землекористувачі, а також орендарі земельних ділянок не оплачують у встановлені строки земельний податок або орендну плату. Відповідно до Закону України від 19 вересня 1996 р. (з наступними змінами та доповненнями) «Про плату за землю», земельний податок сплачується рівними частками землекористувачами-виробниками товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.
Розмір, умови і строки внесення орендної плати встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.