Стаття 133. Застава земельних ділянок
1. У заставу можуть передаватися земельні ділянки, які належать громадянам та юридичним особам на праві власності.
2. Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності, може бути передана у заставу за згодою всіх співвласників.
3. Передача в заставу частини земельної ділянки здійснюється після виділення її в натурі (на місцевості).
4. Заставодержателем земельної ділянки можуть бути лише банки, які відповідають вимогам, установленим законами України.
5. Порядок застави земельних ділянок визначається законом.
У порівнянні із ст. 31 чинного Закону України «Про заставу» даною статтею ЗК розширено коло осіб, які можуть передавати у заставу (іпотеку) земельні ділянки сільськогосподарського і несільськогосподарського призначення. Крім земельних ділянок, що належать громадянам, у заставу можуть передаватися земельні ділянки, що знаходяться у власності юридичних осіб. Застава земельної ділянки оформляється відповідним письмовим договором з обов'язковим нотаріальним посвідченням і може бути використана тільки під забезпечення кредитних угод з банками, які відповідають вимогам, встановленим законами України.
356
Земельна ділянка, яка перебуває у спільній власності (частковій або сумісній), може бути передана у заставу за письмовою згодою всіх її співвласників.
В заставу може бути передана не обов'язково вся земельна ділянка, а лише певна її частина, але тільки після виділення цієї частини в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 34 Закону «Про заставу» іпотечний заставодавець, якщо інше не передбачено договором або законом, має право володіти і користуватися предметом застави відповідно до його призначення, достроково виконати основне зобов'язання, якщо це не суперечить змісту зобов'язання, реалізувати за письмовою згодою заставодержателя предмет застави з переводом на набувача основного боргу, забезпеченого заставою, передавати за письмовою згодою заставоутримувача предмет застави в оренду.