Стаття 114. Санітарно-захисні зони
1. Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови.
2. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей.
3. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України.
Зони санітарного захисту створюються з метою відокремлення території житлової забудови від екологічно небезпечних об'єктів і призначені для мінімізації наслідків їх діяльності.
Ст. 24 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» (в редакції від 21.06.2001 р.) передбачає, що з метою забезпечення оптимальних умов життєдіяль
290
ності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони.
Ст. 19 Закону України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику» передбачає, що для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об'єктів електроенергетики, встановлюються санітарно-захисні зони, розміри та порядок використання яких визначаються в нормативно-правових актах і проектах цих об'єктів, затверджених у встановленому порядку. П. З Правил охорони електричних мереж встановлює, що для захисту населення від впливу електричного поля встановлюються санітарно-захисні зони повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище.
Дотримання режиму створення і функціонування сані тарно-захисних зон здійснюється на підставі СН 245-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств», п.10 ДБН-360-92 (Державних будівельних норм і правил). В санітарно-захисних зонах інженерно-технічних споруд і комунікацій забороняється проведення гірничих, вантажо-розвантажувальних, вибухових, меліоративних робіт, порушення ґрунтового покриву, використання водних джерел для обводнення тощо.
Найважливішою особливістю правового режиму таких зон є те, що у їх межах забороняється будівництво житлових об'єктів та об'єктів соціальної інфраструктури, пов'язаних з постійним перебуванням населення.
Якщо внаслідок порушення встановлених меж та режиму санітарно-захисних зон виникає необхідність у відселенні жителів, виведенні з цих зон об'єктів соціального призначення або здійсненні інших заходів, підприємства, установи, організації та громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності, місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування повинні вирішувати питання про фінансування необхідних робіт і заходів та строки їх реалізації.
291