Стаття 112, Охоронні зони 1. Охоронні зони створюються:
а) навколо особливо цінних природних об'єктів, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій тощо з метою охорони і захисту їх від несприятливих антропогенних впливів;
б) уздовж ліній зв'язку, електропередачі, земель транспорту-, навколо промислових об'єктів для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодження, а також зменшення їх негативного впливу на людей та довкілля, суміжні землі та інші природні об'єкти.
2. Правовий режим земель охоронних зон визначається законодавством України.
Охоронні зони з особливими умовами використання земельних ділянок створюються навколо особливо цінних екологічних об'єктів, історико-меморіальних та історико-культурних заповідників, об'єктів культурної спадщини, гідрометеорологічних станцій та інших об'єктів з метою забезпечення їх захисту та попередження негативного впливу від людської діяльності.
Згідно з Законом України від 16.06.1992 р. «Про прнродно-заповідний фонд» для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об'єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.
В разі необхідності охоронні зони можуть установлюватися на територіях, прилеглих до окремих ділянок національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, а також навколо заказників, пам'яток природи, заповідних урочищ, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва.
Розміри охоронних зон визначаються відповідно до їх цільового призначення на основі спеціальних обстежень ландшафтів та господарської діяльності на прилеглих територіях.
Режим охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду визначається з урахуванням характеру господарської діяльності на прилеглих територіях, на основі оцінки її впливу на навколишнє природне середовище.
В охоронних зонах не допускається будівництво промислових та інших об'єктів, розвиток господарської діяльності, яка може призвести до негативного впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Оцінка такого впливу здійснюється на основі екологічної експертизи, що проводиться в порядку, встановленому законодавством України.
Положення, що визначають режим кожної з охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затверджуються державними органами, які приймають рішення про їх виділення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 1999 р. затверджено Порядок встановлення охорон-
275
них зон навколо об'єктів, призначених для гідрометеорологічних спостережень та інших видів, гідрометеорологічної діяльності та режим їх використання.
В охоронних зонах об'єктів, віднесених до реперної мережі (станції, пости, пункти спостережень, призначені для отримання неперервних, однорідних, репрезентативних даних, необхідних для встановлення багаторічних тенденцій змін клімату, гідрологічного режиму, забруднення навколишнього природного середовища), забороняється:
будівництво та розміщення будь-яких споруд та інших об'єктів;
розміщення стоянок автомобільного і водного транспорту, тракторів, комбайнів, інших машин і механізмів;
спорудження зрошувальних і осушувальних систем;
виконання гірничих, будівельних, монтажних, вибухових робіт та планування грунту;
видобування корисних копалин, у тому числі будівельних матеріалів;
висаджування дерев і чагарників;
влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, вигребів, полігонів і накопичувачів побутових і промислових відходів, кладовищ, скотомогильників;
кидання якорів, проходження з відданими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами, проведення днопоглиблювальних і землечерпальних робіт;
виділення рибогосподарських ділянок, вилов риби.
Згідно ст. 11. Закону України від 10.11.1994 р. «Про транспорт» з метою забезпечення належної експлуатації споруд та інших об'єктів транспорту, а також охорони земель від негативного впливу зазначених об'єктів на землях, наданих у користування підприємствам транспорту, можуть встановлюватися охоронні зони з особливими умовами землекористування.
У відповідності з Законом України від 16.10.1997 р. «Про електроенергетику« в охоронних зонах електричних мереж, а також інших особливо важливих об'єктів електроенергетики діють обмеження, передбачені законодавством України щодо використання земель.
Згідно з Законом України «Про залізничний транспорт» для забезпечення у межах смуги відведення нормальної експлуатації залізничних колій, ліній електропостачання та зв'язку, інших пристроїв та об'єктів залізничного транспорту загального користування, а також у місцях, де є небезпека зсувів, обвалів, розмивів, селей, снігозанесень та інших небезпечних впливів, встановлюються охоронні зони.
Охоронні зони — ділянки землі, прилеглі до земель залізничного транспорту загального користування і необхідні для забезпечення збереження, міцності та стійкості споруд, пристроїв та інших об'єктів залізничного транспорту.
Порядок встановлення охоронних зон, їх розміри і режим користування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 30.03.1994 р. Єдиними правилами ремонту, утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними і охорони забороняється причалювати на човнах до опор мостів, влаштовувати стоянку човнів у межах охоронної зони мостів;
купатися, прати білизну, ловити рибу під мостами і в межах їх охоронних зон;
палити на шляхопроводах, мостах, естакадах, пішохідних містках, у тунелях і підземних пішохідних переходах.
У спеціально обладнаних місцях для стоянки транспортних засобів і місцях відпочинку учасників дорожнього руху забороняється:
засмічувати територію, а також мити транспортні засоби в непередбачених для цього місцях;
розпалювати вогнища в місцях, які для цього непередбачені, та залишати вогнища непогашеними;
торгівля без дозволу власника дорожнього об'єкта або уповноваженого ним органу та без погодження з Державтоінспекцією;
зливати відпрацьовані мастила на землю чи дорожнє покриття;
псувати обладнання місць стоянки, пошкоджувати зелені насадження.
Забороняється будівництво житлових будинків, господарських і промислових споруд у придорожній зоні автомобільних (позаміських) доріг на такій відстані від краю проїзної частини:
на ділянках доріг державного значення І, II і III категорій, що побудовані або будуються в обхід міст і селищ міського типу, сільських населених пунктів — не менше ніж 100 метрів;
на під'їздах до обласних і великих промислових центрів — 50 метрів;
на ділянках доріг державного значення між населеними пунктами — 32,5 метра.
Згідно з Правилами охорони електричних мереж, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 4.03.1997 р. для створення нормальних умов експлуатації електричних мереж, забезпечення їх збереження та дотримання вимог техніки безпеки здійснюються такі заходи:
відводяться земельні ділянки; встановлюються охоронні зони; визначаються мінімально допустимі відстані; прокладаються просіки у лісових, садових, паркових та інших багаторічних насадженнях.
У межах охоронних зон землі у їх власників та користувачів не вилучаються, а використовуються з обмеженнями, передбаченими цими Правилами.
Підприємства, установи, організації та громадяни, яким надано у власність, постійне або тимчасове користування земельні ділянки, де знаходяться об'єкти електричних мереж, зобов'язані вживати належних заходів до збереження зазначених об'єктів.
Охоронні зони електричних мереж встановлюються: уздовж повітряних ліній електропередачі — у вигляді земельної ділянки і повітряного простору, обмежених вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення на відстань: (для повітряних ліній напругою):
278
2 метрів — до 1 кВ
10 метрів — до 20 кВ
15 метрів — 35 кВ
20 метрів — 110 кВ
25 метрів — 150, 220 кВ
ЗО метрів — 330,400, 500, ±40 кВ
40 метрів — 750 кВ;
уздовж переходів повітряних лівій електропередачі через водоймища (ріки, канали, озера та ін.) — у вигляді повітряного простору над поверхнею водоймища, обмеженого вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх проводів за умови невідхиленого їх положення для судноплаввих водоймищ на відстань 100 метрів, для несудноплавних — на відстань, передбачену для встановлення охоронних зон уздовж повітряних ліній електропередачі, що проходять по суші;
за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв — на відстані 3 метрів від огорожі або споруди;
уздовж підземних кабельних лівій електропередачі — у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами, що віддалені по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 1 метра;
уздовж підземних кабельних ліній електропередачі до 1 кВ, прокладених у містах під тротуарами, у вигляді земельної ділянки, обмеженої вертикальними площинами від крайніх кабелів на відстань 0,6 метра у напрямку будинків і споруд та на відстань 1 метра у напрямку проїжджої частини вулиці;
уздовж підводних кабельних ліній електропередачі — у вигляді водного простору від поверхні води до дна, обмеженого вертикальними площинами, віддаленими по обидві сторони лінії від крайніх кабелів на відстань 100 метрів.
Мінімально допустимі відстані від електричних мереж до будинків, споруд, дерев та інших зелених насаджень, а також від проводів повітряних ліній електропередачі до земельної і водної поверхні встановлюються нормативними актами Міненерго, погодженими з заінтересованими органами.
Забороняється в охоронних зонах повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв виконувати будь-які дії, що можуть порушити нормальну роботу електричних мереж, спричинити їх пошкодження або нещасні випадки, а саме:
перебувати стороннім особам на території і в приміщеннях трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, відчиняти двері і люки цих споруд, здійснювати самовільне переключення електричних апаратів та підминання до електричних мереж;
будувати житлові, громадські та дачні будинки;
влаштовувати будь-які звалища;
складати добрива, корми, торф, солому, дрова, інші матеріали;
розпалювати вогнища;
розташовувати автозаправні станції або інші сховища пально-мастильних матеріалів;
накидати на струмопровідні частини об'єктів електричних мереж і наближати до них сторонні предмети, підніматися на опори повітряних ліній електропередачі, електрообладнання трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв, демонтувати їх елементи;
саджати дерева та інші багаторічні насадження, крім випадків створення плантацій новорічних ялинок;
влаштовувати спортивні майданчики для ігор, стадіони, ринки, зупинки громадського транспорту, проводити будь-які заходи, пов'язані з великим скупченням людей, не зайнятих виконанням дозволених у встановленому порядку робіт;
запускати спортивні моделі літальних апаратів, повітряних зміїв;
здійснювати зупинки усіх видів транспорту (крім залізничного) в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ і вище;
виконувати роботи із застосуванням ударних механізмів, скидати вантажі масою понад 5 тонн, скидати і зливати їдкі і ті, що спричиняють корозію, речовини, пально-мастильні матеріали (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі);
280
кидати якорі, проходити із закинутими якорями, ланцюгами, лотами, волокушами і тралами (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).
У межах охоронних зон повітряних і кабельних ліній, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв без письмової згоди енергопідприємств, у віданні яких перебувають ці мережі, а також без присутності їх представника забороняється:
будівництво, реконструкція, капітальний ремонт, знесення будівель і споруд;
здійснення усіх видів гірничих, вантажно-розвантажувальних, землечерпальних, підривних, меліоративних, днопоглиблювальних робіт, вирубання дерев, розташування польових станів, загонів для худоби, установлення дротяного загородження, шпалер для виноградників і садів, а також поливання сільськогосподарських культур;
проїзд в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі машин, механізмів загальною висотою з вантажем або без нього від поверхні дороги понад 4,5 метра;
виконання земляних робіт на глибині понад 0,3 метра, а на орних землях — на глибині понад 0,45 метра, а також розрівнювання грунту (в охоронних зонах підземних кабельних ліній електропередачі);
риболовля, збирання рослин, влаштування водопою, заготівля льоду (в охоронних зонах підводних кабельних ліній електропередачі).
Згідно з Правилами охорони ліній зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 29.01.1996 р. на трасах кабельних і повітряних ліній зв'язку та проводового мовлення і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку встановлюються охоронні зони:
для підземних кабельних і повітряних ліній зв'язку, що проходять поза населеними пунктами, — це смута землі вздовж ліній, обмежена паралельними лініями, віддаленими від траси підземних кабелів або від крайніх проводів повітряних ліній на відстані 2 метрів з кожного боку;
для морських кабельних ліній зв'язку та для кабелів зв'язку на переходах через судноплавні і плавні річки, озера, водосховища та канали — це ділянка водного простору за всією глибиною від поверхні води до дна, обмежена паралельними площинами, віддаленими від траси морського кабелю на відстані 0,25 милі, а від траси кабелю на переходах через річки, озера, водосховища та канали — на відстані 100 метрів з кожного боку;
для наземних і підземних необслуговуваних регенераційних (підсилювальних) пунктів кабельних ліній зв'язку — це ділянка землі, обмежена замкненою лінією, віддаленою від стінок контейнера регенераційного (підсилювального) пункту чи межі його обкладення на відстані 2 метрів;
для випромінюючих споруд електрозв'язку — це ділянка землі, розміри якої визначаються проектом залежно від технічних характеристик цих споруд.
На трасах підземних кабельних ліній зв'язку поза населеними пунктами встановлюються замірні стовпчики, попереджувальні знаки або маркери, які є орієнтирами траси. Замірні стовпчики і попереджувальні знаки встановлюються як безпосередньо на трасі кабелю, так і на деякій відстані від нього, що в останньому випадку позначається на стовпчиках чи знаках.
Траси підземних кабельних ліній зв'язку в містах визначаються відповідною технічною документацією, примірник якої повинен знаходитись у відділі архітектури місцевого органу державної виконавчої влади або виконкому Ради.
Межі охоронних зон на трасах морських кабелів і на трасах кабелів зв'язку на переходах через судноплавні ріки, озера, водосховища та канали позначаються в місцях виведення кабелів на берег інформаційними заборонними знаками. Траси морських кабельних ліній зв'язку зазначаються в Повідомленнях мореплавцям і наносяться на морські карти.
Між спорудами ліній зв'язку або проводового мовлення, іншими найближчими спорудами встановлюється мінімально допустима відстань (розрив), що визначається правилами будівництва відповідних споруд.
На трасах радіорелейних ліній зв'язку та телефонної каналізації визначаються окремі ділянки землі, на яких забороняється будувати будь-які об'єкти (споруди), садити дерева з метою запобігання екрануючій дії на розповсюдження радіохвиль і порушенню телефонної каналізації кореневою системою. Розташування і межі таких ділянок передбачаються в проектах на будівництво цих ліній і наносяться працівниками відділу архітектури місцевого органу державної виконавчої влади та виконкому Ради на топографічні карти.
У межах охоронних зон ліній зв'язку та проводового мовлення і навколо випромінюючих споруд електрозв'язку без письмової згоди підприємств, у віданні яких перебувають ці лінії, а також без присутності їх представника забороняється:
виконувати різного виду будівельні, монтажні, вибухові і земляні роботи, а також розрівнювати грунт за допомогою бульдозера, екскаватора, скрепера, грейдера та іншої землерийної техніки;
проводити сільськогосподарські земляні роботи на глибині більш як 0,3 метра;
проводити геологознімальні, розвідувальні, геодезичні та інші роботи, пов'язані з бурінням свердловин, розробкою шурфів і взяттям проб грунту;
саджати дерева, розташовувати польові стани (табори), утримувати худобу, складати матеріали, корми, добрива, розпалювати вогнища, влаштовувати стрільбища;
облаштовувати проїзди та стоянки автотранспорту, тракторів та інших механізмів;
провозити великогабаритні вантажі під проводами ліній зв'язку та проводового мовлення;
розміщувати причали для стоянки суден, барж та плавучих кранів, проводити вантажно-розвантажувальні, днопоглиблювальні і землечерпальні роботи, опускати якорі, проходити з випущеними якорями, ланцюгами, лотами, волоками і тралами, виділяти рибопромислові ділянки, добувати рибу або інших водяних тварин та рослин придонними знаряддями вилову, влаштовувати водопої, колоти та заготовляти лід.