Стаття 107. Відновлення меж
1. Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.
2. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.
Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.3. У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокре-
265
ма з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.
Якщо відсутні межові знаки між сусідніми земельними ділянками і не відомо, де проходить межа, основою для її відновлення є дані земельно-кадастрової документації.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 січня 1993 року «Положення про порядок ведення державного земельного кадастру»1, документація державного земельного кадастру ведеться по територіях сільських, селищних, районних Рад, областей, Автономної Республіки Крим і України в цілому з урахуванням природно-сільськогосподарського і лісогосподарського районувань та функціонального зонування територій населених пунктів.
До земельно-кадастрової документації належать кадастрові карти та плани (графічні і цифрові), схеми, графіки, тестові та інші матеріали, які містять відомості про межі адміністративно-територіальних утворень, межі земельних ділянок власників землі і землекористувачів, у т. ч. орендарів, правовий режим земель, що перебувають у державній, комунальній та приватній власності, їх кількість, якість, народногосподарську цінність та продуктивність по власниках землі і землекористувачах, населених пунктах, територіях сільських, селищних, міських, районних рад, областях, АРК та України в цілому. Земельна кадастрова документація включає книги реєстрації державних актів на право власності на землю, право землекористування, договорів на тимчасове користування землею, в т.ч.
на умовах оренди.Земельно-кадастрова документація ведеться згідно з інструкцією ведення державного земельного кадастру, затвердженою Держкомземом України.
Якщо відсутня земельно-кадастрова документація і не має можливості виявити дійсні межі наданих у
1 Зібрання постанов Уряду України.— 1993.— № 3.— Ст. 55.
власність або у користування земельних ділянок, останні встановлюються за реальним (фактичним) використанням земельної ділянки. Тобто, межі земельних ділянок визначаються з урахуванням тих частив, які експлуатуються власниками або землекористувачами. У випадках, якщо немає можливостей встановити межі земельної ділянки за їх фактичним використанням (наприклад, земельні ділянки не використовуються на час встановлення меж за цільовим призначенням), загальна спірна земельна ділянка поділяється між власниками в однакових (рівних) частках, по 50 відсотків.
Але, якщо встановлення меж земельних ділянок за їх фактичним використанням або в рівних частках не узгоджується, наприклад, зі встановленими розмірами земельних ділянок, в цих випадках межі визначаються саме з урахуванням зазначених обставин, а саме, у відповідності з розмірами наданих їм у власність земельних ділянок.