<<
>>

Вступ

Міжнародний досвід виходу різних країн із глибокої і затяжної економічної кризи свідчить про те, що без залучення і ефективного використання великого вітчизняного чи іноземного капіталу перебудувати економіку цих країн не представляється можливим.

Таке становище пояснюється присутністю цілого ряду факторів, серед яких домінуюче становище займає неконкурентоздатність на світовому і внутрішньому ринку багатьох видів продукції, що прямо пов'язано з реконструкцією підприємств, пристосуванням їх до ринкової кон'юнктури, значним поліпшенням якості багатьох видів продукції. Слід відмітити, що економіка України із-за обмеженості коштів і значним зменшенням і подорожчанням кредитних ресурсів, вже довгий час функціонує в умовах інвестиційного голоду, внаслідок чого консервується технологічна відсталість.

Незважаючи на істотне розходження в підходах про шляхи виходу з кризи, вирішальну роль у подоланні економічного спаду і пожвавленні виробництв в Україні повинні зіграти виробничі інвестиції. Тільки на їхній базі можна здійснити відновлення основного капіталу і на цій основі забезпечити підвищення конкурентності продукції завдяки зниженню її якості, але якщо в першому випадку основна ставка робиться на міжнародні кредити, то в другому — на притягнення як іноземних, так і внутрішніх інвестицій із зсувом акцентів убік мобілізації насамперед внутрішніх джерела інвестування.

Світовий досвід доводить найвищу ефективність і надійність тієї інвестиційної стратегії, яка основними джерелами визначає вітчизняний капітал, включаючи той, що перебуває за кордоном. Отож наше першочергове завдання — створити в Україні потрібні і достатні умови для використання внутрішніх джерел фінансування потреб господарчого комплексу країни, поєднати фінансову сферу із сферою реальної економіки. Одним із внутрішніх джерел коштів для інвестування в сфері реальної економіки є проведення конструктивної політики скорочення державного споживання.

Це одна із суперечностей сучасної ситуації в українській економіці: зростання державного споживання відбувається при одночасному падінні ВВП.

В цілому саме інвестиційні потоки можуть або повністю знекровити національну економіку, обминаючи її реальний сектор, або запустити дійові механізми економічного розвитку. Тому актуальною є розробка національної інвестиційної програми з виявленням реальних мотиваційних механізмів стосовно конкретних суб'єктів інвестування, визначенням його обгрунтованих обсягів, раціональної структури, напрямків, форм, пріоритетних об'єктів.

Але передумова будь-якого заохочення інвестицій в Україні — припинення, а на перших порах — суттєве обмеження перетікання капіталу за кордон.

У цьому зв'язку заслуговує на особливу увагу та обставина, що в сфері інвестиційної діяльності з кожним роком усе більше поширення одержують факти корупції серед посадових осіб різноманітного рівня при укладанні угод про інвестування проектів, використання виділених для піднесення промисловості і сільського господарства іноземних інвестицій і кредитів не по прямому призначенню, розкрадань в особливо значних розмірах таких коштів, уникнення від оподатковування і низка інших корисливих злочинів і правопорушень. Багато різноманітних злочинів карного характеру відбуваються в Україні безпосередньо проти іноземних інвесторів, таких як рекет, крадіжки, здирства і т.д. За цих умов іноземні інвестори почувають себе часом цілком незахищеними перед названою категорією злочинців. Наявність високого рівня економічної злочинності в Україні є одним із важливих основ, по яких іноземні інвестори не вкладають свої капітали в економіку нашої країни, що робить негативний вплив на авторитет України, підйом її економіки і соціально-економічні умови життя громадян.

При підготовці навчального посібника автор ставив за мету показати місце і роль зовнішніх і внутрішніх інвестицій у системі заходів для виходу економіки України з затяжної кризи; розкрити більш глибоко визначення поняття інвестиційного клімату, стан окремих його елементів і відповідністю світовим стандартам; проаналізувати правові акти, що регламентують інвестиційну діяльність і їхню відповідність сучасним вимогам; дати узагальнену характеристику основних причин слабкої інвестиційної активності іноземного капіталу в Україні.

Значна увага приділена вивченню й аналізу основних способів учинення корисливих злочинів і правопорушень стосовно окремих сфер інвестиційної діяльності і вивченню закордонного досвіду залучення іноземних інвестицій. На думку автора, підготовлений посібник буде сприяти більш поглибленому вивченню програми курсу «Інвестиційного права» студентами юридичних та економічних факультетів вищих навчальних закладів України.

<< | >>
Источник: Сміян Л.С.. Правові основи інвестиційної діяльності. — К.: ВНЗ «Національна академія управління», 2001р. — 196 с.. 2001

Еще по теме Вступ: