Розділ 3 ОСНОВНІ СПОСОБИ ВЧИНЕННЯ КОРИСЛИВИХ ЗЛОЧИНІВ ТА ІНШИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В ІНВЕСТИЦІЙНІЙ СФЕРІ І ТАКТИКА ЇХНЬОГО ВИЯВЛЕННЯ
Сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні характеризується не тільки деяким збільшенням в останні роки обсягу прямих іноземних инвестиций і початком діяльності таких стратегічних інвесторів як американська «General Motors» і деякі інші але і сполучено з такими негативними явищами як прояв на інвестиційному ринку несумлінних інвесторів, фірм-аутсайдерів, що не витримали конкуренцій у своїх країнах, або дрібні фірми з обмеженими фінансовими можливостями, що розраховують на швидку віддачу, або ті, що зайняті відмиванням «брудних» капіталів.
Вони сприяють росту економічної злочинності в країні і, зокрема, наростанню корумпованості. Цей момент був особливо підкреслений під час роботи Всесвітнього економічного конгресу в США в 1996 р. Підкуп вітчизняних іноземних посадових осіб, що вирішують долю кредитів міжнародних тендерів і програм помочі, має тенденцію до розширення в міжнародних економічних відношеннях і подають серйозну погрозу інвестиційної безпеки України, під яким, на нашу думку, на спеціально-кримінологічному рівні варто розуміти як діяльність на інвестиційному ринку України несумлінних інвесторів, спрямована на заподіяння їй значного економічного політичного або іншого збитку.Вивчення практики боротьби правоохоронних органів з економічними злочинами в інвестиційній сфері діяльності дають підстави зробити висновок про те, що найбільше розповсюдження в названій сфері отримали такі злочини як підкуп службових осіб або вимагання хабара, порушення правил про валютні операції і приховання валютного виторгу, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, порушення порядку випуску (емісії) цінних паперів, крадіжок державного або колективного майна в особливо великих розмірах, зловживання владою або службовим становищем, посадовий підлог і деякі інші. Найбільша кількість таких злочинів була вчинена в 1996-1997 рр.
в сферах приватизації в процесі акціонування промислових підприємств, оподаткування, зовнішньоекономічної діяльності, причому їхня кількість має тривку тенденцію до зростання. Особливу небезпеку представляє значне збільшення кількості скоєних злочинів групами, що організувалися. Тільки на підприємствах і організаціях, що здійснюють зовнішньоекономічні операції в 1997 р. виявлено 174 злочини, скоєні організованими групами, що в 2,6 рази більше, ніж в 1996. Однак наведені дані не можуть об'єктивно характеризувати дійсний стан злочинності в інвестиційній сфері із-за винятково високого рівня їхньої латентності[80].До числа характерних особливостей злочинів, що вчиняються в інвестиційній сфері діяльності слідує віднести те, що предметом злочинного посягання є особливо великі матеріальні цінності або економічна вигода, що обчислюється десятками і сотнями мільйонів гривень, до збитків економічних або іншим інтересів України. Це зумовлене тим, що значна частина зарубіжних інвесторів української економіки:
— може бути віднесені до числа так званих фірм-банкрутів або аутсайдерів, що намагаються поправити свої фінансові справи на українському ринку;
— здійснюють інвестиційну діяльність не в ім'я гідної економічної мети, а для встановлення особистого контролю над підприємством, що інвестується з наступним його усуненням від конкурентної боротьби на світових ринках;
— прагнуть під виглядом інвестиційної діяльності «легалізувати» в Україні свій тіньовий капітал, у зв'язку з чим відмічається зростання інвестицій з так званих офшорних зон (зокрема Кіпру) шляхом яких здійснюють активне відмивання коштів, зароблених в тому числі «новими українцями» на продажі сировинних ресурсів України. Коли подібне капіталовкладення набуває масштабного характеру, економічні проблеми переростають в політичні. Починається підкуп державного апарату, що в свою чергу призводить до диктату односторонніх політичних рішень.
3.1.