ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ІНОЗЕМНОЇ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАКОНОМ УКРАЇНИ «ПРО УСУНЕННЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ В ОПОДАТКУВАННІ СУБ'ЄКТІВ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СТВОРЕНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ МАЙНА ТА КОШТІВ ВІТЧИЗНЯНОГО ПОХОДЖЕННЯ»
Прийняття цього важливого законодавчого акту поклало край розбіжностям в тлумаченні діючого законодавства відносно надання пільг іноземним інвесторам.
У статті «Випробування суспільства на зрілість» голова Антимонопольного комітету України О.
Завада пише1, що суспільство жахнулося від усвідомлення своїх величезних втрат у мільярди гривень внаслідок лише одного помилкового рішення періоду ринкового «романтизму» (стаття 9 Закону України «Про іноземні інвестиції» у редакції 1992 року) «вдало «використаного незначною кількістю суб'єктів господарювання та особами, що за ними стоять. Основні висновки з точки зору суспільства і держави у систематизованому вигляді полягають у тому, що пільги для підпри- [76] ємств з іноземними інвестиціями, якими вони користуються на підставі закону 1992 р.:— захистили не інвестиції, а поточну діяльність СП, не пов'язану ні за обсягом, а часто і за напрямками, з внесеними інвестиціями;
— призвели до втрат бюджетних надходжень майже на 10 млрд. грн. Наприклад, захист надавався на мільярди гривень інвестиціям в обсязі 50 дол. США;
— призвели до занепаду відповідних галузей вітчизняної економіки, зокрема птахівництво, переробки нафти, де існуючі потужності використовуються на 10-20 відсотків;
— суттєво загальмували процес іноземних інвестицій в цілому через те, що інші інвестори вже не можуть користуватися подібними пільгами і ряд інших.
Законом України «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб'єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та коштів вітчизняного походження» прийнятим Верховною Радою України 17 лютого 2000 року внесені наступні зміни та доповнення до діючого законодавства України:
— на території України до суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм та часу їх внесення, застосовується національний режим валютного регулювання та справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) встановлений законами України для підприємств, створених без участі іноземних інвестицій;
— підприємства, створені за участю іноземних інвестицій, незалежно від форм діяльності, підлягають валютному регулюванню та оподаткуванню за правилами, встановленими законодавством України з питань валютного регулювання та оподаткування підприємств, створених без участі іноземних інвестицій;
— спеціальне законодавство України про іноземні інвестиції, а також державні гарантії захисту іноземних інвестицій, визначені законодавством України, не регулюють питання валютного, митного та податкового законодавства, чинного на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.
Ст.
4 цього Закону скасовується дія: Закону України «Про іноземні інвестиції» 1992 р., Декрету Кабінету Міністрів України «Про режим іноземного інвестування» 1993 р., Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення у дію Закону України «Про іноземні інвестиції» 1992 р., а також пункт 5 Постанови Верховної Ради України «Про порядок введення у дію Закону України «Про режим іноземного інвестування» 1996 та 1999 р. У ст. 5 прийнятого Закону підкреслюється, що його дія поширюється на підприємства з іноземними інвестиціями, незалежно від часу внесення іноземних інвестицій, їх реєстрації, у тому числі до введення в дію т протягом дії Закону України від 13 березня 1992 року «Про іноземні інвестиції», Декрету Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року «Про режим іноземного інвестування» та Закону України від 19 березня 1996 року «Про режим іноземного інвестування»;Закон не поширюється на правовідносини, визначені Законом України «Про стимулювання виробництва автомобілів в Україні», а також на підприємства, що отримали позики (кредити) від міжнародних фінансових організацій під державні гарантії, які здійснюють операції з ввезення на митну територію України товарів, базою оподаткування яких є їх митна вартість. Сплачують податки, збори (обов'язкові платежі) у порядку, який діяв до набрання зобов'язань за такими позиками (кредитами).
2.4.